You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

Як Рада бізнес-омбудсмена допомогла IT-бізнесу (DOU.ua)

02.06.2020

В Україні вже 5 років працює Рада бізнес-омбудсмена — організація, яка захищає законні інтереси бізнесу перед державними органами. Якщо до вас раптово приходять з обшуками та не повертають майно, податкова донараховує безпідставні податки та не хоче реєструвати податкові накладні або ж трапляється інше порушення державного органу, з якими ви не можете розібратися самостійно, ви можете звернутися до РБО. Установа незалежно та безкоштовно проведе розслідування і зробить все від неї залежне, щоб захистити законні права бізнесу.

За роки роботи Рада отримала всього 68 скарг від ІТ-компаній. Але кожне звернення — це окрема історія, з рівнем складності від обмеження нормальної роботи підприємства до ризику втрати всього бізнесу. За результатами попереднього розгляду, третину скарг ми були змушені відхилити, оскільки вони не відповідали формальним вимогам Ради. Проте серед 46 закритих справ дві третини були успішно завершені на користь бізнесу. Загалом, РБО допомогла підприємцям повернути та заощадити 71 млн. грн. При цьому не взяла з них ані копійки — послуги установи для бізнесу безкоштовні.

У цьому дописі ми хочемо навести приклади кейсів, з якими до нас зверталися ІТ-компанії. Якщо ви зіткнулися зі схожими проблемами, обов’язково звертайтеся до РБО, ми будемо раді допомогти.

•    Податкові питання. Майже половина скарг (46%) була з податкових питань. Підприємці оскаржували результати податкових перевірок, прагнули закрити кримінальні справи щодо ухилення від сплати податків та поновити договори про визнання електронної звітності.
•   Дії правоохоронних органів. Кожна четверта скарга (22%) стосувалася неправомірних дій правоохоронці. Варто зауважити, що ІТ-компанії опинялися у фокусі правоохоронців частіше за інших скаржників Ради. Для порівняння, загальна частка звернень на правоохоронний блок становить лише 13% всіх скарг Ради. ІТ-компанії скаржилися на процесуальні зловживання та бездіяльність Національної поліції (6 скарг), органів Прокуратури (4 скарги) та Служби безпеки України (5 скарг).
•    Дії державних регуляторів. З порушеннями державних регуляторів (16%) ІТ-бізнес також стикався частіше, ніж представники інших сфер, що зверталися до РБО — на 8 п.п. Зокрема, підприємства скаржилися на дії ДАБІ, Держгеокадастру, АМКУ та інших державних установ.
•    Дії державних підприємств (6%) створювали суттєві складнощі у роботі ІТ-бізнесу. Цікаво, що цей предмет взагалі не потрапляє до ТОП-5 серед всіх скаржників Ради.
•    Митні питання (4%). Скарги стосовно затримок у митному оформленні вантажів становили 4% звернень ІТ-компаній.

Хто скаржився? Портрет скаржників

Чотири з п’яти скарг (82%) ІТ-компаній надійшли від малого та середнього бізнесу. Для порівняння — серед частка МСБ серед всіх скаржників Ради на 10 п.п. менша — 72%.

Лише 22% скаржників — компанії з іноземними інвестиціями, але це також більше, ніж загалом серед всіх заявників РБО. Понад три чверті ІТ-компаній, що зверталися за допомогою до Ради — суто український бізнес.

Майже три чверті звернень (72%) від ІТ-бізнесу надійшли з Києва. До ТОП-3 регіонів за кількістю скарг також потрапили Харківська (9%) та Дніпропетровська (7% області).

Приклади кейсів

Податкові нарахування на 10 млн. грн.

ІТ-компанія з іноземними інвестиціями не погоджувалася з результатами податкової перевірки, відповідно до яких мала додатково сплатити майже 10 млн. податків та штрафів. Підприємство придбало програмне забезпечення на суму 20 млн. грн. у британських контрагентів з метою доопрацювання та продажу своїй материнській компанії у США. Проте Державна податкова служба (ДПС) дійшла висновку, що підприємство насправді нічого не купувало. На думку податкового органу, це були фіктивні операції, здійснені з метою заниження податкових зобов’язань.

Вивчивши матеріали справи, Рада підтримала позицію підприємства. Інспектор Ради звернув увагу, що фінансова звітність британських контрагентів була опублікована у відкритому доступі на офіційному порталі Сполученого Королівства. Ретельний аналіз статей фінансової звітності підтвердив можливість здійснення транзакцій, які податковий орган вважав фіктивними, а також спростував версію про те, що британські контрагенти не вели господарську діяльність у відповідних періодах у достатніх обсягах.

ДПС дослухалася до аргументів Ради та протягом 10 днів прийняла рішення на користь підприємства. Донарахування на суму майже 10 млн. грн. повністю скасували.


Невиконання судового рішення

До Ради зі скаргою на дії Державної фіскальної служби (ДФС) звернувся виробник електронних компонентів. Податкова відмовлялася реєструвати його податкові накладні навіть попри те, що цього вимагало відповідне рішення суду, яке вже набрало законної сили.

Інспектор Ради письмово нагадав ДФС, що таке рішення є обов’язковим до виконання. Лише через місяць податкова відповіла, що вживає заходів з виконання рішення. Зважаючи на характер рішення та нескладні дії, якій мав виконати податковий орган, тривале «вжиття заходів» щодо його виконання було невиправданим. Тому Рада повторно надіслала лист ДФС, наголосивши, що податкові накладні треба зареєструвати невідкладно.

Рада також звернула увагу на нову обставину, яка виникла вже після направлення першого листа — відмову апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження на підставі «запізнілої» апеляційної скарги органу ДФС«, при поданні якої, на додаток до пропущення строку, не було сплачено судовий збір.

За сприяння Ради ДФС виконала судове рішення та зареєструвала податкові накладні підприємства на загальну суму 156 тис. грн.

Повернення майна після триразового скасування арешту

Співробітники Нацполіції тривалий час не повертали ІТ-компанії тимчасово вилучені кадрову документацію та комп’ютерну техніку. Ба більше, майно арештовували тричі, і тричі суд скасовував арешт, а одного разу навіть зобов’язував слідчих повернути тимчасово вилучене майно власнику. Але Нацполіція стверджувала, що не отримувала ухвали ані про скасування арешту, ані про повернення майна. Водночас, відповідаючи на адвокатські запити представника скаржника, районний суд підтверджував факт направлення копій ухвал для виконання.

Вивчивши документи справи, Рада письмово попросила Нацполіцію та Генеральну прокуратуру України розібратися, чи виконали правоохоронці рішення суду. ГПУ відповіла коротко: правові підстави для повернення вилученого у Скаржника майна відсутні. Нацполіція, при цьому, знову повідомила, що ухвали суду для виконання не надходили. Тому інспекторка Ради винесла справу підприємства на обговорення експертної групи, створеної на підставі Меморандуму про співпрацю між РБО та Нацполіцією. Спеціалісти Ради підкреслювали, що майно, яке не перебуває під арештом, не може незаконно утримуватися правоохоронцями і його необхідно негайно повернути підприємству.

Лише через майже півтора року тимчасово вилучені документи і техніка повернулися до законного власника завдяки спільним зусиллям команди адвокатів компанії та працівників Ради.


Про Раду бізнес-омбудсмена

Раду бізнес-омбудсмена створили ЄБРР, ОЕСР, провідні українські бізнес-асоціації та уряд України. Організація фінансується ЄС та 13 країнами через спеціальний мультидонорський рахунок в ЄБРР. Рада має статус постійно діючого консультативно-дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України, але найближчим часом її планується закріпити законодавчо Законом України «Про Установу бізнес-омбудсмена». В межах своєї діяльності Рада проводить розслідування, отримуває від публічних суб’єктів необхідну для розслідувань інформацію, надає рекомендації, спрямовані на усунення допущених ними порушень законних інтересів бізнесу.

Станом на 1 червня 2020 року Рада загалом отримала 7247 скарг бізнесу. Подати скаргу до Ради можна тут.

Оригінал публікації доступний за посиланням.