You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

Інтерв'ю бізнес-омбудсмена Марчіна Свєнчіцького журналу Бізнес

27.05.2020

БІЗНЕС запитав у Марчіна Свєнчіцького, українського бізнес-омбудсмена, чи справді в країні подолано рейдерство, чи виконав Президент обіцянку створити привабливий бізнес-клімат та як влада реагує на скарги бізнесу щодо карантинних заходів і не тільки. 

Кількість і характер скарг до Ради бізнес-омбудсмена — це чітка оцінка діяльності державного апарату зі створення сприятливого бізнес-клімату. Яка статистична оцінка новій команді Президента Зеленського (у порівнянні з “попередниками”)?

Володимир Зеленський став Президентом 20 травня 2019 р. Відтоді кількість скарг бізнесу на неправомірні дії держорганів не зменшилась. У першій половині минулого року ми отримали 806 скарг. У другій — на 4% більше, 840 скарг. Дані за I квартал 2020 року, які ми опублікували минулого тижня, також вказують на зростання кількості звернень — навіть у порівнянні з кінцем минулого року.

Але збільшення потоку скарг не завжди говорить про погіршення бізнес-клімату. Можливо, більше підприємців дізналися про нашу роботу. Можливо, зросла їх впевненість у тому, що ми зможемо незалежно оцінити їхню юридичну позицію та допомогти захистити законні права в разі порушення з боку держоргану.

При цьому ми відзначили ряд позитивних змін під час президентства Зеленського, пов’язаних з імплементацією системних рекомендацій Ради. А саме:

Підвищення з 1 млн грн до майже 3 млн грн порогового розміру фактичного ненадходження до бюджету коштів, починаючи з якого діяння вважалося б кримінальним правопорушенням за ст.212 Кримінального кодексу, має істотно зменшити тиск на бізнес.
Скасування обов’язкових пайових внесків на розвиток інфраструктури при будівництві дозволить усунути додаткові перепони для інвесторів і корупційні можливості для місцевих чиновників.
Присвоєння поштових адрес новим об’єктам нерухомості відповідно до нового регламенту допоможе усунути зловживання і прискорити процедуру реєстрації новобудов.
Відновлення територіальності як одного з принципів державної реєстрації прав в “Антирейдерському законі-2” сприятиме захисту прав власності.

На що найбільше скаржились бізнесмени за час вашої каденції?

Податкові питання залишаються ключовими. Основна група, або 22%, скарг на цю тему в другому півріччі 2019 р. — оскарження результатів податкових перевірок — суттєво зросла в порівнянні з показниками 2017-2018 рр.

З III кварталу минулого року ми фіксуємо зростання і за напрямами, пов’язаними з блокуванням податкових накладних: включення компаній у списки ризикових і невиконання судових рішень щодо реєстрації накладних.

Кількість скарг на неправомірні дії правоохоронних органів, другої за величиною групи звернень після податкових, навпаки, зменшилася. Однак в цьому блоці є одна системна проблема: необґрунтовані кримінальні провадження проти бізнесу за ст.212 КК України.

Наприклад, платник податків ще не сплатив податок, незгоден з нарахуванням і оскаржує його або в Державну податкову службу, або в суд. Однак проти нього вже відкривають кримінальну справу за фактом умисної несплати. Проходять обшуки, платник під слідством, правоохоронці можуть заарештувати його комп’ютери, папери, рахунки. Тоді як спір ще в процесі оскарження.

Ми з цим почали боротися, дали наші рекомендації уряду та податковій службі, пояснили, що не можна відкривати кримінальну справу, поки немає остаточного податкового рішення, щоб не блокувати нормальну роботу бізнесу. У підсумку в Законі підвищили поріг несплати податку, який є приводом для відкриття кримінальної справи, розділивши, в яких випадках застосовується адміністративний штраф, а в яких відкривається справа.

Після наших рекомендацій вже минулого року було розпочато 850 кримінальних проваджень — на 22% менше, ніж у 2018 р., що вже суттєво краще. Але якщо врахувати, що з них до суду з обвинувальним актом були передані всього 22, стає очевидно, що необхідно імплементувати системну рекомендацію Ради — усунути можливість кримінального переслідування до моменту, коли підприємство не сплачує податки після остаточного узгодження податкових зобов’язань.

Невиконання судових рішень є ще однією серйозною проблемою підприємців. За 5 років роботи ми отримали понад 400 скарг з цього приводу. Предмети звернень стосувались переважно податкових питань та діяльності правоохоронців. Проблема в тому, що державний орган неможливо змусити виконати судове рішення, оскільки примусові механізми, які діють для фізичних і юридичних осіб, в даному випадку не працюють.

Які системні проблеми бізнесу продовжує виявляти ваш Офіс і що заважає позбутися їх?

За 5 років роботи ми підготували 15 пакетів рекомендацій уряду щодо вирішення системних проблем бізнесу. З 321 рекомендації, за якими ми нещодавно підбивали підсумки, держоргани виконали вже 37%. Назву їх.

1. Коли Рада почала свою діяльність 2015 р., основною проблемою компаній, що працюють в Україні, було відшкодування ПДВ. Зокрема, ми рекомендували систему автоматичної реєстрації податкових накладних. Ми розуміємо, що певні проблеми з їх реєстрацією досі є, але основна, схоже, вже вирішена.

2. Спеціальні санкції у зовнішній торгівлі були скасовані з прийняттям Закону “Про валюту і валютні операції”. Режим індивідуального ліцензування для кожної транзакції зовнішньої торгівлі, який раніше застосовувався до підприємств за незначні порушення, але повністю паралізував їхні операції з імпорту-експорту, було нарешті скасовано.

3. Знамениті закони “Маски-шоу стоп 1 і 2” були прийняті на основі наших системних рекомендацій. Ці закони допомогли усунути найгрубіші дії правоохоронних органів — коли в офіси вдиралися озброєні люди в балаклавах. На підставі наших рекомендацій дії співробітників правоохоронних органів під час обшуків були врегульовані. Обшуки та судові слухання відтепер підлягають обов’язковій відео- й аудіофіксації, й адвокат має право бути присутнім на будь-якій стадії цього процесуальної дії.

4. Відповідно до наших рекомендацій, розроблених спільно з BRDO (Офіс ефективного регулювання. — Ред.), підходи до систем ліцензування в будівельному секторі були повністю змінені, зокрема було впроваджено підхід, заснований на оцінці ризику, спрощену процедуру отримання дозволів на будівництво. Міністерство регіонального розвитку спільно з Державною архітектурно-будівельною інспекцією надало доступ до інформації про містобудування та територіальне планування. Відтепер розробники можуть бачити весь процес будівництва від первісної заявки до введення об’єкта в експлуатацію в своїх електронних кабінетах.

5. Реєстр майнових прав та Державний земельний кадастр були повністю синхронізовані. Дані Реєстру тепер доступні для кадастрових реєстраторів. Таким чином, розбіжності між Реєстром та Кадастром більше не перешкоджатимуть господарській діяльності законних власників після скасування “рейдерських” реєстраційних дій.

Які важливі системні рекомендації ще не виконані державою?

— Щодо боротьби з рейдерством ми запропонували ввести систему повідомлення власників корпоративних прав про майбутні реєстраційні дії; забезпечити повну технічну взаємодію між Реєстром прав на нерухомість і Єдиним державним реєстром судових рішень.

Для вирішення митних питань, з якими стикаються компанії, ми рекомендували створити публічний реєстр рішень про класифікацію товарів.

Що стосується неправомірних дій правоохоронних органів, то ми рекомендували заборонити кримінальне переслідування за ухилення від сплати податків, доки податкова заборгованість не буде остаточно “затверджена/визнана”.

Для вирішення питань у сфері конкуренції ми запропонували встановити часові рамки для розслідування справ, пов’язаних із порушенням конкуренції. Ми також рекомендували забезпечити розподіл повноважень АМКУ з розслідування та прийняття рішень.

В одному з перших системних звітів щодо адміністрування податків ми вказали на необхідність створення справедливого та своєчасного механізму адміністративного оскарження. Ми продовжили цю тему в недавньому звіті про процедуру адміноскарження і рекомендували прийняти закон “Про адміністративну процедуру”.

Крім того, ми підтримуємо ідею створення Бюро фінансових розслідувань як єдиного органу, що розглядатиме економічні злочини. Це означає, що Податкова міліція, Національна поліція та СБУ будуть позбавлені цих прав. І набір керівників і персоналу в цей орган буде проходити прозоро, на основі відкритого конкурсу.

Як вплинув карантин на вашу роботу? Як ви перелаштувалися?

Вже рівно два місяці, як я перевів Офіс у режим дистанційної роботи. Весь цей час ми нормально функціонували: отримували скарги від підприємців через веб-сайт, електронну пошту, звичайну пошту. Все це працює без змін, скарги надходять без перебоїв. У березні-квітні 2020 р. Рада бізнес-омбудсмена отримала стільки ж скарг, скільки в березні та квітні попереднього року.

Інспектори проводять розслідування дистанційно, призначають дзвінки і конференц-колли з держорганами і скаржниками. Більшість держорганів також швидко освоїли цей формат. Однак деякі відмовлялися від такої форми роботи в онлайні. У деяких держорганів у регіонах немає спеціальних засобів для організації таких зустрічей, зокрема відеокамер для онлайн-конференцій.

Вважаю, що карантин підкреслив важливість і дав привід прискорити процес діджиталізації в країні. Було б добре, щоб уряд і держоргани пришвидшили та посилили роботу в цьому напрямку: як між собою, так і в комунікації з громадянами.

Який характер мають скарги від бізнесу, пов’язані з карантинними обмеженнями?

 Наведу кілька характерних прикладів.

Якщо ФОПи-“єдинники” (I і II груп), які платять фіксовану ставку податку незалежно від факту отримання доходу, в зв’язку з карантином вирішили припинити реєстрацію, а потім за кілька місяців вирішать відновити свою діяльність і повторно зареєструватися як ФОПи, до кінця 2020 р. вони не зможуть бути платниками єдиного податку. Саме так тлумачить відповідну норму податкова.

Разом з тим є невелика кількість судових рішень на користь платників, які наполягають на неправомірності такого тлумачення норми. Ми направили листа ДПС, Мінфіну і профільному Комітету ВР з проханням змінити застосування цієї норми і дозволити ФОПам відновлювати реєстрацію зі збереженням статусу платника єдиного податку.

Ще один приклад. Виробник захисних костюмів поскаржився на дії Державної митної служби. Фірма отримала матеріал від іноземного партнера і виготовила з нього захисні костюми. Раніше цю продукцію експортували безперешкодно, проте нещодавно Кабінет міністрів обмежив експорт деяких товарів у зв’язку з карантином. Близько 200 співробітників заводу просто могли залишитися без роботи.
Схожу скаргу на дії митниці подало дочірнє підприємство французької компанії, яке виготовило медичні товари з французької сировини і відправило їх назад до Франції. Вантажівку з продукцією заблокували на кордоні.

Обидві ці скарги з реекспорту вже вдалося вирішити на користь підприємців.

Автошкола подала скаргу на дії Головного управління МВС. Держорган не дозволив їй проводити теоретичні заняття в режимі дистанційного навчання. Це питання і раніше було актуальним, але тепер стало особливо болючим через карантин, оскільки проводити заняття в класах взагалі не можна.

Польський інвестор хотів отримати податковий номер, щоб зареєструвати фірму в Україні. Однак податкова відповіла йому, що дана послуга під час карантину не надається, крім випадків загрози життю або здоров’ю. Тобто фактично послуга надається, але вибірково, що наштовхує на підозри про корупційні чинники й аж ніяк не сприяє залученню іноземних інвестицій.

Ми бачимо, що часто підприємці, які стикалися з корупцією, не готові публічно говорити про це. Але вже є закони, що надають можливість анонімно повідомляти про корупційні дії. Тому ми підготували брошуру для бізнесу, в якій описали державні гарантії для викривачів і зібрали інформацію про конфіденційні канали комунікації.

Влада неодноразово стверджувала, що завдяки технічним новаціям подолала рейдерство в Україні. Чи погоджуєтесь ви з цим твердженням?

Насамперед потрібно відзначити, що про повне подолання рейдерства говорити зарано, незважаючи на нещодавні законодавчі зміни. Доказ тому — скарги, які подають нам і в Колегію Міністерства юстиції. Так, цього року ми отримали вже 8 таких скарг. А в Колегії їх рахунок йде на сотні.

Щоправда, у порівнянні з попередніми періодами їхня кількість значно скоротилася. Ми пов’язуємо це з прийняттям 2019 р. двох “антирейдерских” законів.

Зі свого боку, ми розробили брошуру для представників бізнесу з порадами, як захиститися від рейдерства та що робити, якщо рейдери атакували.
До речі, коли бізнес спрямовує скаргу до Колегії Мін’юсту, він може звернутися і до нас, щоб ми підготували свою позицію та взяли участь у розгляді.

У нас були випадки, коли вдавалося скасувати незаконні реєстраційні дії, повернути права власникам, але при цьому рейдери не несли покарання. Тому, як і раніше, важливо, щоб правоохоронні органи проводили повне розслідування кожного випадку рейдерства та передавали матеріали до суду. Потенційні рейдери повинні усвідомлювати факт невідворотності покарання. Ми сподіваємося, що ВР працюватиме над поліпшенням законодавства щодо боротьби з рейдерством, беручи до уваги наші ще не імплементовані системні рекомендації з цього напрямку.

Оригінал публікації доступний за посиланням.