You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

Т. Коротка: «Не за кожною проблемою у ДФС стоїть умисел, бувають помилки через недостатню кваліфікацію» (інтерв'ю для taxlink.ua)

14.12.2016

Тетяна Коротка, заступник бізнес-омбудсмена, розповіла TaxLink про взаємодію з Державною фіскальною службою, підготовку концепції Дисциплінарного статуту ДФС, похвалила фіскалів за співпрацю та пояснила, чому після втручання представників  Ради  бізнес-омбудсмена питання з ДФС часто відпадають майже одразу.

Тетяна Коротка  - заступник бізнес-омбудсмена, к.е.н., MBA.

Т. Коротка працювала керівником фінансової служби Державного комітету ядерного регулювання України (1999-2004) та керівником департаменту з розвитку ринків фінансових послуг та європейської інтеграції Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (2004-2008). Після державної служби продовжила професійну кар’єру на посадах топ-менеджменту в провідних міжнародних фінансових групах, де відповідала за комплаєнс, корпоративне управління та стратегічний розвиток.  Має досвід експертної роботи для проектів ЄС, Канади, Швеції, США, Світового банку.  До призначення Заступником бізнес-омбудсмена України працювала Директором з підготовки пілотних проектів державно-приватного партнерства Програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

8 грудня за основу було прийнято законопроект №5368 про зміни до Податкового кодексу України. Якщо аналізувати цей документ з позиції тих скарг, з якими звертається бізнес, чи можна сказати, що низка проблем буде вирішена? Якого ефекту ви очікуєте від його реалізації?

Цей законопроект надзвичайно важливий. Окрім того, як всюди звітував Уряд, і це справді так, це безпрецедентний випадок, коли зміни до Податкового кодексу погоджують і підтримують всі стейкхолдери – і бізнес-асоціації, і окремий бізнес, і різні організації, в тому числі міжнародні...Експерти Ради бізнес-омбудсмена також були залучені до цієї роботи.

Тобто це справді проривний законопроект. І якщо він буде прийнятий в тому вигляді, в якому він зараз існує, без суттєвих змін, це дасть гарне підґрунтя для того, щоб зняти багато проблем.

В першу чергу, це електронне адміністрування ПДВ – тут мова йде і про подачу звітності, і адміністрування сум бюджетного відшкодування. За допомогою цього проекту відповідну проблему в Україні можна зняти раз і назавжди. Саме тому це головна новела, яка, на наш погляд, є в цьому законопроекті.

Звичайно, там є і багато інших корисних питань, але вирішення проблеми з ПДВ дозволить припинити той потік скарг, які надходять з цього питання до нас.

Механізм блокування реєстрації податкових накладних не викликає у вас сумнівів? Депутати, наприклад, висловлювали стурбованість тим фактом, що механізм блокування ПН вводиться в нереформовану ДФС.

Знаєте, ми ніколи не зможемо позбутись людського фактору. Ми не зможемо автоматизувати будь-яку систему настільки, щоб людський фактор не втручався. На сьогодні законопроект має найбільше убезпечення від подібних ризиків. Але, звичайно, ми нікуди не дінемось від необхідності виховувати державних службовців, змінювати фіскальну службу.

Окрім того, що значить «реформована ДФС»? Ми не можемо очікувати, що 100%-ково звільнимо всіх і на їх місце наберемо інших людей. Ці люди, скоріше за все, будуть не професіоналами, вони не знатимуть матеріал, відповідне законодавство. Тобто все це потребуватиме часу, а бізнес працює вже сьогодні. Тому я думаю, що простіше сфокусувати контроль на тому, як імплементується цей, дай бог, новий закон, аніж чекати невідомо скільки до того, щоб отримати «чисту» систему з прекрасними людьми, які не мають ніяких намірів втрутитись в систему. 

Процес весь час іде і навіть зараз відбувається реформування фіскальної служби. Не можна сказати, що там взагалі нічого не змінюється і все так погано, нічого не відбувається. Відбувається, але просто ми очікуємо  більш значного ефекту! І швидкого при тому, а воно так не виходить.

Якщо вже говорити про (не)реформовану фіскальну службу, то тут слід згадати і ідею запровадження персональної відповідальності працівників ДФС. Як Ви ставитесь до цієї ідеї? Чи  усуне її запровадження частину тих проблем, з якими приходять скаржники?

У нас на цю тему є своя ініціатива, з якою ми вийшли вже доволі давно. Я говорю про запровадження так званого Дисциплінарного статуту. Ця ініціатива викладена в наших рекомендаціях до Уряду з податкових питань і передбачає запровадження механізму персональної відповідальності. Це є необхідним з огляду на те, що часто-густо одні і ті самі службовці фіскальної служби постійно приймають дуже важливі рішення, які мають значний економічний ефект для бізнесу, а ці рішення потім успішно оскаржуються в судах як неправомірні.  Але ж бізнесу доводиться витрачати час і кошти, щоб довести свою правоту в цьому випадку.

Сподіваємось, що із запровадженням Дисціплінарного статуту співробітники, які порушили цей статут притягуватимуться як до адміністративної відповідальності із звільненням із займаної посади,  так і в разі грубих порушень — до кримінальної.

Звичайно, неможливо казати про реформування, очистку фіскальної служби або будь-які інші підвищення стандартів без того, щоб не покращити умови того, як працюють співробітники ДФС. Так само як і інші  державні службовці вони отримують невелику заробітну плату, в них невеликі стимули для того, щоб працювати краще, також не ведеться виховна робота. Більше того весь час всі говорять про те, що треба «бити і шмагати» державних службовців. Це також неправильно. Навіть ми в своїй роботі не вимагаємо одразу ж при найменшому порушенні звільнити з роботи, провести службове розслідування. Ми сподіваємось, що буде змінюватись їхня поведінка. Не за кожною проблемою стоїть якийсь умисел, часто буває, що помилки стаються через недостатній рівень кваліфікації співробітників.

Ми підтримуємо запровадження персональної відповідальності, вона повинна бути, але паралельно має і внутрішня робота проводитись. Адже коли ми кажемо про відповідальність, то маємо також подумати про те, хто там працює і в яких умовах. Це обов’язкові паралельні процеси.

Що саме Ви пропонуєте цим дисциплінарним статутом та на якій стадії зараз його обговорення?

На сьогоднішній день ми працюємо над концепцією Дисциплінарного статуту, яка поки що обговорюється внутрішньо, також спілкуємось з цього приводу з  Міністерством фінансів, Державною фіскальну службою і бізнес-асоціаціями.

І хоча ця ідея поки тільки обговорюється, ми сподіваємося, що  вийдемо з концептуальними речами стосовно того, що слід відобразити у Дисциплінарному статуті .

Адже все це питання людських доль, а тому воно має бути належним чином обговорено з відповідними стейкхолдерами. Для нас це дуже важливо.

Як думаєте, варто зараз відокремлювати зі структури ДФС митників (профільний комітет ВР схвалив законопроект про Національну митну службу – ред.)? Чи поменшає скарг від бізнесу в такому випадку?

Звичайно, митники вважають, що вони мають бути відокремленою службою, але міжнародний досвід свідчить про те, що обидві структури можуть існувати доволі ефективно і разом, і окремо. Питання в тому, чи є прагнення до того, щоб вони працювали ефективно. Адже питання не в тому як саме вони організовані – і та, і інша структура мають свої за та проти, і в залежності від того, хто приймає рішення, які даються політичні установки структурам, так вони і працюють. Якщо все правильно поставлено з точки зору етики роботи цієї структури і виконання їхніх функцій, то ці структури можуть працювати як і спільно, так і окремо.

Просто питання реорганізації потребуватиме часу. І якщо керованість у структури митниці буде краща в такому випадку, то депутати приймуть відповідне рішення. Але з точки зору теорії і підходів можуть існувати різні структури.

Як я зрозуміла з обговорення, прихильників ідеї відокремлення в парламенті вистачає.

Знаєте, тут стоїть питання імплементації. В Україні дуже багато наявних законів, форм організацій, які були впроваджені на основі найкращого досвіду, з дуже гарними експертами, фахівцями…Але ж як все це виконується? У нас плани роботи Уряду прекрасні, нічого не можна сказати, все написано по справі. Але як, з якою швидкістю вони втілюються в життя, як вони потім виконуються, чи дотримуються виконавці тих чи інших рішень, того, що написано в них в документах? От це питання.

Повинна бути певна державницька дисципліна. І над цим, звичайно, треба працювати весь час. От зараз, для прикладу, у різних органів є бажання робити якісь надбудови – експертна рада на експертній раді, робоча група на робочій групі. Їхні повноваження  дуже часто перетинаються, а ці люди з радістю займаються роботою інших підрозділів, але не тою, що записана у них в статутах, планах і регламентах. Тож я б почала з установки, що треба робити те, що написано в твоїх робочих документах.  От коли наші державні службовці почнуть робити лише те, що написано, це вже буде великий крок вперед. Хоча бізнес-омбудсмен вважає, що я романтик в цих очікуваннях.

Можете назвати ті законодавчі ініціативи, які зараз є в парламенті і прийняття яких є необхідно для бізнесу просто зараз. А можливо є такі, які приймати взагалі не варто? З останнього яскравого – депутати запропонували скасувати ПДВ, щоб скасувати всі пов’язані з ним проблеми.

Знаєте, це взагалі дуже філософське питання, яке відносить нас десь до Адама Сміта мабуть, до питання як треба встановлювати податки і збори, яким чином держава має виконувати свої функції тощо. Я б так питання не ставила. Ідея скасування ПДВ може обговорюватись як цікава така філософська штука, але, мені здається, що без ПДВ сьогодні ми взагалі не зможемо організовувати наші економічні процеси.

Стосовно інших цікавих і корисних законопроектів, то мене в першу чергу цікавлять законопроекти, які створюють умови для розвитку бізнесу, умови для залучення інвестицій.

Наказ Мінфіну, яким визначені зміни до порядку оформлення та подання скарги платниками податку, передбачає можливість відкритого розгляду відповідних матеріалів скарг, в т.ч. за участі як представників ради бізнес-омбудсмена, так і журналістів. Це була ініціатива Вашого офісу? Якого ефекту Ви очікуєте від подібного механізму?

Ми обговорювали це декілька разів з Мінфіном, вже доволі давно. Якщо це буде для корисним для наших заявників, то ми не проти, щоб нас залучали. Вже на сьогодні в рамках нашого меморандуму з ДФС нас запрошують на відповідні слухання за справами наших скаржників. Тобто цей процес у нас вже відбувається автоматично і фіскальна служба йде назустріч.

Я хочу сказати, що в нас дійсно найбільша кількість скарг на ДФС, але і вирішених питань з ДФС в нас також найбільше за статистикою (близько 80%). І якщо вже ми ставимо питання перед ДФС, то вірогідність того,  що воно буде вирішено, дуже висока.

Знаєте, ми дивимось на справу на 360 градусів і ми завжди маємо свою особисту думку стосовно ситуації  скаржника. Буває так, що і бізнес неправий. Тож знаючи нашу професійну позицію, ДФС ставиться до неї з повагою. Ми зараз налагодили такі стосунки, які дозволять нам професійно вирішувати більшість справ з ДФС. Звичайно, є кілька суперечливих справ, де не завжди ми маємо спільну думку з ДФС. Але що стосується залучення нас до розгляду скарг наших заявників, то це непогана ідея. Чому б ні, ми ж незалежний орган.

Тобто можна сказати, що прогрес в стосунках ДФС є?

Так, є, звичайно.  Дуже хороший прогрес.

Але знаєте, є ще декілька параметрів, за якими ми дивимось чи є прогрес взагалі в реформах ДФС. З тою ж електронною подачею звітності…  Поки в нас будуть існувати скарги на електронну подачу звітності і на відключення платників від цієї системи, ми не можемо сказати що реформа ДФС пройшла вдало.

Наскільки я пригадую, нещодавно була інформація про лист Міністра фінансів до Р.Насірова з приводу недопущення практики розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів. Про результати, правда, поки невідомо.

Так. Ми цю проблему поставили навіть на зустріч з Прем’єр-міністром. Тож, за результатами відповідних обговорень в тому числі, і з’явилось відповідне доручення.

Це ж прямо протирічить закону (про розірвання ДФС договорів про визнання електронних документів – ред.). І поки такі явища будуть існувати, а ДФС не буде нічого робити зі своїми співробітниками, які це допускають, або навіть промотувати цей підхід, ми будемо на них скаржитись.

Але загалом стосунки у нас покращились. І як я вже казала – у нас добрі налагоджені професійні дискусії. 

У квартальному звіті ради бізнес-омбудсмена вказувалось про збільшення кількості скарг по  податкових перевірках та оцінці митної вартості. В чому проблема? Чи це просто збільшилась загальна кількість скарг, яка надходить до офісу?

По податкових перевірках можу сказати, що в тому кварталі була певна кількість  скарг за давніми перевірками.

А от що стосується оцінки митної вартості, то це цікаве доволі питання. Справа в тому, що оцінка митної вартості завжди буде питанням для обговорення. Оцінка митної вартості не завжди відбувається відповідно до декларації. Усіх митників світу вчать  різним підходам до оцінки митної вартості. Окрім того, тут також є зловживання не лише митних органів, а й з боку бізнесу. Думаю, що, по-перше, кількість скарг збільшились просто сезонно, тому що більша кількість товарів імпортується напередодні свят, сезону подарунків. По-друге, тут є ефект від того, що про нас більше знають. Наприклад, зараз ми практикуємо візити не лише бізнес-омбудсмена в регіони, а й візити наших інспекторів, де вони спілкуються як із співробітниками фіскальної служби, так і вимагаємо від ДФС запрошувати бізнес. При цьому кожного разу ми змінюємо підходи до організації таких зустрічей тому, що нам не потрібні постановочні шоу, на яких буде лише той бізнес, якому дозволили заспівати дифірамби ДФС. Станом на сьогодні наші працівники вже доїхали в тому числі до тих прикордонних регіонів, де митниці працюють найбільше. Це також дає свій ефект. Чим краще ми працюємо, тим більше до нас звертається бізнес .

Вже давніше митники звітували про роботу єдиного вікна на митниці. Ви це відчули на собі – можливо змінилась кількість скарг, чи щодо їх суті відбулись якісь зміни?

Чесно кажучи, не відчули жодним чином. Можливо, ми з бізнесом не спілкувались з цього приводу. Але за нашою статистикою так само мало що змінилось.

Серед наведених у квартальному звіті ради бізнес-омбудсмена справ дуже часто трапляються такі випадки, що майже одразу після втручання ваших працівників, ДФС скасовує ППР на мільйони. Як думаєте, в чому причина? Такі рішення від початку були незаконними? Це необережність чи зумисні дії?

Якщо ми вже втрутились, то це значить, що з цими документами / справою щось було не гаразд. Ми вже напрацювали таку професійну репутацію, що багатьом співробітникам ДФС зрозуміло – якщо бізнес-омбудсмен включився, це означає, що є проблеми з їхніми документами.

Це стало можливим завдяки тому, що у нас працюють професійні фахівці, які знаються на відповідних справах. Ми не просто стаємо на бік бізнесу апріорі, ми завжди маємо свою особисту думку. Серед  відхилених  скарг трапляються й такі, де держава була права у певному випадку. Такі скарги ми не беремо в роботу, пояснюючи це нашому скаржнику.

Чи бувають повторні скарги після того як представники офісу бізнес-омбудсмена дійшли до висновку щодо правоти у відповідній справі держави і сказали про це скаржнику?

Ми не проводили поки що аналізу стосовно кількості повторних звернень. Тобто повторні звернення ми маємо  – але чи є у нас повторні звернення після наших відмов, я відслідкувати не можу.

У нас точно бувають повторні звернення у випадках, коли ми відмовили, пояснивши скаржнику, що спочатку, перед тим як звертатись до нас, йому треба звернутись до апеляційного органу відомства, на яке він скаржиться.  

Від тих, кому ми відмовили, ми можемо отримати негативний feedback, адже після кожної нашої взаємодії з бізнесом ми просимо їх заповнити форму, чи задоволені вони нашою роботою. Зараз наш рівень задоволення складає 94%. Але є ті 6%, які не отримали той результат, на який розраховували. Саме ці 6% для нас є гарним підґрунтям для того, щоб обдумати, що пішло не так і чому. Такі питання ми обговорюємо відкрито разом з нашими інспекторами.

Звісно, не завжди бізнес буде задоволений нашими рішеннями, але це нормально. Адже ми також маємо не допускати ситуацій, коли нами хочуть скористатись для вирішення якихось своїх ситуацій.

Аналізуючи ті скарги, які надходять до офісу бізнес-омбудсмена, які Ви б назвали найскладнішими?

Звичайно, це кримінальні справи. Вони займають багато часу, тому що ми працюємо в рамках Кримінального процесуального кодексу і не маємо всіх тих можливостей, які мають правоохоронні органи для того, щоб виробити свою позицію.

Також зараз на перший план в нас виходять питання місцевих органів влади, їхніх рішень. І це складні питання, тому що механізмів впливу на них, коли вони колегіальним рішенням прийняли те, що не відповідає законодавству, окрім як судових рішень, фактично немає.  Деякі колегіальні органи йдуть назустріч і ми супроводжуємо в таких випадках процес зміни рішень, але не всі так хочуть працювати. Наступний наш системний звіт якраз буде присвячений цим питанням, адже зараз проблеми з місцевими органами влади виходять у нас на друге місце після фіскальної служби.

За час роботи в офісі омбудсмена, що Ви можете назвати своїм найбільшим успіхом, а що найбільшим провалом?

Мій успіх - це успіх мого офісу. Як заступник бізнес-омбудсмена я вкладаю всі свої сили і час в роботу, щоб досягти успіху нашого офісу.

Я б сказала так: наш спільний успіх - це та довіра, яку ми формуємо. Ми почали з нуля, багато наших колег, друзів, опонентів говорили щось на кшталт  «У вас доволі невизначена правова основа для роботи, ви нові люди, люди не з системи. Ви – романтики і «донкіхоти. Що ви будете робити?». Так от, надзвичайним нашим здобутком є те, що ми  все-таки сформували інституцію. Вона є в ефірі, росте рівень довіри до неї та кількість звернень. Можливо, ми не всім подобаємось, тому що чим краще ми працюємо, тим менше нас люблять державні службовці високого рангу. І якщо ми починали від таких теплих близьких стосунків з усіма колегами, зокрема з Уряду, то тепер у нас дружно-насторожені стосунки.

Від нас не відмахуються, нас слухають, у деяких держслужбовців високого рангу наші звіти лежать на робочих столах з помітками. І це приємно відзначати. За цей час ми допомогли і великому бізнесу, де фінансовий ефект від нашої роботи можна вимірювати вже мільярдами, так і маленьким бізнесменам, який має найменше можливостей, щоб собі допомогти. Але все це є складовими довіри, про яку я говорила від початку.

Що ж стосується недоліків, то оці 6% скаржників, які не отримали бажаного результату від звернення до нас. Іноді мені здається, що я мала докласти  більше зусиль, адже мінуси ставлять і тим інспекторам, роботу яких я координую . Тож ці мінуси я сприймаю як особисті. Думаю – якби я тут попрацювала, якби я втрутилась сама, то можливо ми б пояснили скаржнику, чому ми відхили скаргу, або ефект був би кращим. Хоча я знаю, скільки зусиль докладається для вирішення кожного питання . Але як перфекціоністу  завжди хочеться кращого результату .

Які плани офісу бізнес-омбудсмена на наступний рік? Можливо, в розробці вже є конкретні проекти?

По-перше, ми віримо в те, що парламент прийме закон про інституцію бізнес-омбудсмена. Тоді ми відчуватимемо себе більш впевнено. Звісно, ми і зараз працюємо дієво, але із законом зменшиться кількість  питань стосовно нашого інструментарію, можливостей, функцій і завдань.

По-друге, це впровадження наших системних рекомендацій за різними напрямками. Ті проблеми, які ми в них зазначаємо, є важливими для розблокування інших питань. От скажімо, напрямок зовнішньо-економічної діяльності (ЗЕД), яким я займаюсь. На жаль, динаміка розблокування питань за цим напрямом дуже невисока. Нещодавно був прийнятий закон стосовно експорту послуг. Це важливий закон, але ж він вирішує питання лише в частині послуг, але в нас ще є питання виробників товарів, які досі не вирішені. Чому? Та тому що наш закон 1991-го року і там 40 правок, але працює лише одна норма про санкції. Я рада, що Мінекономіки включило в плани Уряду по роботі зі зниженням корупційного тиску на бізнес питання щодо розблокування санкцій по ЗЕД. Але зараз ці проблеми є. І поки ми їх не вирішимо, це буде таким bottle neck – де будуть накопичуватись всі проблеми. До речі, якраз останні великі скарги, які до нас надійшли, стосуються саме цієї норми по ЗЕД і її застосування різними органами.

Якраз системні рекомендації і їх впровадження для нас буде номером один паралельно з постійною роботою над конкретними скаргами.

Не все, звісно, залежить від нас, потрібні також і зусилля наших партнерів в Уряді, які всі зараз знаходяться в ситуації реформування, і все це на тлі постійних змін. Але ми оптимісти в цьому плані. Знаєте, коли я прийшла вчитись до міжнародної бізнес-школи, першим, що я почула від лектора, були такі слова: «Шановні колеги, ви маєте запамятати, що ми живемо в турбулентному середовищі, яке постійно змінюється. Не треба очікувати, що у вас буде момент, коли ви зможете не мати змін, щоб робити те, що ви хочете в своїх компаніях, в своїх процесах. Ви весь час будете працювати в турбулентному середовищі». І от на цій роботі цю фразу я згадую постійно, тому що ми справді живемо і працюємо в надзвичайно турбулентному середовищі, але навіть за таких умов можна рухатись вперед.

Бесіду вела Наталія Шнир, TaxLink

Оригінал статті за посиланням: http://bit.ly/2hkYJEb