Рада бізнес-омбудсмена надає рекомендації державним органам як на основі окремих кейсів, так і відповідно до опублікованих системних звітів. У даному розділі ми зібрали інформацію по статусу виконання лише системних рекомендацій.

Розробити зміни до Закону України «Про металобрухт» щодо регулювання експорту та імпорту для модернізації законодавства та вдосконалення економічних і правових положень, пов’язаних з операціями з металобрухтом.

Мінекономіки

Привести законодавство про квотування експорту металобрухту у відповідність до зобов'язань України перед СОТ і зобов'язань, пов'язаних із впровадженням ПВЗВТ між ЄС та Україною.

Мінекономіки

Змінити колегіальний принцип квотування, який наразі використовується МЕРТ. Як альтернативу можна використовувати аукціон. Такий підхід забезпечує мінімальне втручання регулятора у процес розподілу квот. У випадку подальшого використання системи квот для експорту металобрухту, переглянути підхід до формування відповідальної Комісії у МЕРТ. Внести зміни до чинної нормативно-правової бази і встановити публічні, чіткі та конкурентні процедури і правила розподілу квот на експорт металобрухту.

Мінекономіки

Внести наступні зміни до Постанови КМУ № 155 від 15.02.2002: ввести вичерпний список підстав для відмови у реєстрації експортних контрактів з метою уникнення будь- якого зловживання повноваженнями зі сторони посадовців МЕРТ та невірного тлумачення регулятивних норм; ввести часові обмеження для прийняття рішення про реєстрацію експортних контрактів МЕРТ; ввести процедуру оскарження у випадку прийняття негативного рішення; ввести чіткі кінцеві строки для виконання перереєстрації експортного контракту на випадок коливань на світовому ринку, як вказано в пункті 11 Постанови КМУ.

Мінекономіки

Рекомендується підготувати та прийняти нову редакцію Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», яка відображатиме сучасну тенденцію регулювання торгівлі, членство України в СОТ, а також охоплюватиме всі необхідні положення правової системи ЄС (acqui communautaire), зокрема: забезпечити повну відповідність закону угодам СОТ і вимогам ЄС, розширюючи доступ до світових ринків, зокрема: (а) спрощення формальностей і процедур; (б) гармонізацію відповідних законів і правил; (в) використання міжнародних угод; (г) співпрацю щодо і регулювання; змінити правила зовнішньої торгівлі, ліцензування експорту/імпорту та заходи із захисту відповідно до норм і правил СОТ (наприклад, ліцензії повинні вимагатися тільки для імпорту/експорту товарів, які впливають на громадську безпеку, життя і здоров'я громадян, тварин, рослини тощо відповідно до визначення, що використовується в ЄС); на підставі проведених консультацій із зацікавленими сторонами потрібно зменшити (а) кількість міжнародних торгівельних операцій, що підлягають ліцензуванню експорту та імпорту; (б) кількість товарних груп, які підлягають регулюванню чи обмеженню на експорт-імпорт; реалізувати методи регулювання квот на експорт-імпорт згідно з найкращими практиками та рекомендаціями СОТ («першим прибув – першим був обслужений», аукціонне право на квоту, безкоштовна передача прав на квоту).

КМУ
Мінекономіки

Опублікувати Єдиний офіційний перелік товарів, які підлягають експортному контролю, на офіційному веб-сайті Держекспортконтроль. Держекспортконтроль має забезпечувати регулярну актуалізацію списку.

Мінекономіки
Держекспортконтроль

Держекспортконтроль має дотримуватися нормативних строків проведення державної експертизи і розгляду документів. Для досягнення цієї мети можна рекомендувати здійснення наступних комплексних заходів разом з МЕРТ: введення інтегрованої електронної системи документообігу для спрощення процесу експертизи; слід передбачити можливість контролю строків із боку контролюючого органу (МЕРТ); введення практики пояснення контролюючому органу причин кожної затримки у проведенні державної експертизи; застосування адміністративного покарання до відповідальних посадових осіб за результатами регулярного моніторингу з боку МЕРТ.

Мінекономіки
Держекспортконтроль

Система державної експертизи товарів, які підлягають експортному контролю, повинна бути організована таким чином, щоб забезпечити оптимізацію витрат, ресурсів і часу представників бізнесу. Представники бізнесу повинні мати доступ до ліцензованих експертних установ на території України. Держекспортконтроль має забезпечити оптимальну інфраструктуру для проведення державної експертизи товарів подвійного використання, що включає (а) наявність ліцензованих експертних організацій у сфері експортного контролю для усіх видів товарів подвійного використання; (б) наявність інформації про це на офіційному веб-сайті; (в) проведення інформаційно-роз'яснювальних заходів для представників підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, пов'язану з товарами подвійного використання.

Мінекономіки
Держекспортконтроль

Держекспортконтролю слід розробити і прийняти Керівництво зі стратегічних товарів та послуг, яка включатиме: (i) опис спеціальних міжнародних режимів; (ii) нормативно- правову базу; (iii) задіяні державні органи; (iv) опис і категорії спеціальних товарів; (v) політику і правила експорту-імпорту і транзиту спеціальних товарів; (vi) детальний опис порядку ліцензування і т.д.

Мінекономіки
Держекспортконтроль

На довгострокову перспективу пропонується розробити спеціальний розділ у новій редакції Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», який відповідатиме правилам СОТ, законодавству ЄС, і найкращій практиці країн ЄС: опублікувати інформацію про штрафи та санкції. Ця інформація повинна містити перелік штрафів та санкцій, які будуть застосовуватися, підстави для їх застосування, відповідальний орган і порядок оплати; скоротити перелік підстав для застосування санкцій, а також переглянути різновиди таких санкцій, де це можливо; спеціальний порядок накладення штрафів і санкцій має кількісно обмежуватися в залежності від вартості наданих послуг, залежно від типу зовнішньої торгівлі або залежно від конкретної операції імпорту чи експорту; покарання повинне залежати від фактів і обставин справи та має відповідати ступеню тяжкості порушення.

Мінекономіки

КМУ