Рада бізнес-омбудсмена надає рекомендації державним органам як на основі окремих кейсів, так і відповідно до опублікованих системних звітів. У даному розділі ми зібрали інформацію по статусу виконання лише системних рекомендацій.
|
Назва звіту
|
Надані рекомендації
|
Статус виконання
|
|---|---|---|
Системний звіт «Адміністрування податків, які сплачує бізнес» |
Міністерству фінансів України та Державній податковій службі України – розробити та подати на затвердження, а Кабінету Міністрів України – затвердити проект змін (доповнень) до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, або окремий нормативно-правовий акт, який врегулює питання практичного застосування положення, яке міститься в абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України. Має бути запроваджена процедура, в рамках якої платник податків матиме змогу звернутися до контролюючого органу із заявою про те, що подана ним на реєстрацію ПН/РК не була своєчасно опрацьована, приклавши до такої заяви відповідні докази. За результатами розгляду заяви контролюючий орган має у розумні строки оформити висновок, на підставі якого до ЄРПН мають вноситись відповідні коригування (датою реєстрації ПН/РК у ЄРПН має вказуватись документально підтверджена дата її подання на реєстрацію). КМУ |
В процесі виконання
— коментарі:
В ході обговорення з Мінфіном та ДПС у грудні 2020 р. з боку ДПС отримані пояснення, виходячи з яких ідея, закладена в цю рекомендацію, вже реалізована, однак без внесення змін до законодавства, а шляхом відповідних технічних налаштувань ЄРПН. Вищевказане буде підтверджено листом ДПС України у відповідь на звернення Ради, у разі його направлення.
|
|
Видати нове офіційне роз’яснення, яким відкликати попередні та довести до відома платників податків та контролюючих органів, що чинна редакція статті 120-1 ПК України не дозволяє застосовувати штрафи за порушення граничних строків реєстрації або відсутність реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригувань, які містять від’ємну суму ПДВ, оскільки база для нарахування штрафу є від’ємною сумою. ДПС |
В процесі виконання
— коментарі:
В ході обговорення з Мінфіном та ДПС у грудні 2020 р. обидва органи висловили незгоду із ідеєю видати роз’яснення, яке рекомендувала видати Рада. Проблема, на вирішення якої спрямована ця рекомендація, буде адресована шляхом виконання рекомендації № 4 (яка стосується тої ж проблеми).
|
|
|
Міністерству фінансів України та Державній податковій службі України – у разі необхідності, розробити та подати до Кабінету Міністрів України, а Кабінету Міністрів України – внести до Верховної Ради України законопроєкт, який передбачає внесення змін до статті 120-1 ПК України з метою визначення бази для нарахування штрафу як абсолютної величини (модулю) суми ПДВ у податковій накладній чи розрахунку коригування. КМУ |
В процесі виконання
— коментарі:
В ході обговорення з Мінфіном та ДПС у грудні 2020 р. було досягнуто попередньої домовленості, що ці органи опрацюють можливість ініціювання законодавчих змін, спрямованих на усунення проблеми, якої стосується ця рекомендація.
|
|
|
Міністерству фінансів України та Державній податковій службі України - розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України, а Кабінету Міністрів України – внести до Верховної Ради України законопроєкт, який передбачає внесення змін до статті 120-1 ПК України. Такі зміни мають передбачати, що у разі, якщо до платника податків застосовано штрафні (фінансові) санкції, передбачені статтею 123 цього Кодексу, у зв’язку з визначенням контролюючим органом податкового зобов'язання або зменшенням суми бюджетного відшкодування за певною операцією з постачання товарів/послуг – до такого платника податків не застосовуються штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту, та пунктом 120-1.1 цієї статті, за відсутність складення та реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення граничного строку реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної на таку операцію. Альтернативно, зміни можуть бути внесені до пункту 201.10 статті 201 ПК України, де може бути визначено спеціальний строк реєстрації ПН/РК у разі визначення контролюючим органом податкового зобов'язання з ПДВ, який має відраховуватись від дати узгодження відповідного грошового зобов’язання. КМУ |
В процесі виконання
— коментарі:
В ході обговорення з Мінфіном та ДПС у грудні 2020 р. було досягнуто попередньої домовленості, що ці органи опрацюють можливість ініціювання законодавчих змін, спрямованих на усунення проблеми, якої стосується ця рекомендація.
|
|
|
Забезпечити вжиття всіх необхідних заходів (у тому числі організаційних та технічних), які забезпечать перенесення показників СЕА ПДВ від одного платника ПДВ до іншого в разі реорганізації юридичних осіб, без необхідності звернення платників до судів з вимогою щодо перенесення таких показників. Якщо це необхідно для імплементації рекомендації, викладеної вище - розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України, а Кабінету Міністрів України - затвердити проєкт відповідних змін до Порядку № 569 або інших підзаконних нормативно-правових актів. КМУ |
В процесі виконання
— коментарі:
В ході обговорення з Мінфіном та ДПС у грудні 2020 р. з боку ДПС було визнано цю проблему та повідомлено, що ДПС продовжує шукати технічне рішення для її усунення.
|
|
|
Забезпечити вжиття всіх необхідних заходів (у тому числі організаційних та технічних), які забезпечать збереження показників СЕА ПДВ при закритті та відкритті нового електронного рахунку у СЕА ПДВ (крім окремих випадків, коли ці показники не під-лягають збереженню, якщо такі випадки будуть чітко визначені законом). Якщо це необхідно для імплементації рекомендації, викладеної вище - розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України, а Кабінету Міністрів України - затвердити проєкт відповідних змін до Порядку № 569 або інших підзаконних нормативно-правових актів. КМУ |
В процесі виконання
— коментарі:
В ході обговорення з Мінфіном та ДПС у грудні 2020 р. ДПС та Мінфін не погодились із ідеєю, що при закритті та відкритті нового електронного рахунку показники платника у СЕА ПДВ завжди повинні бути збережені. На думку ДПС та Мінфіну, коли рахунок у СЕА закривається у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ, а згодом відкривається новий рахунок через повторну реєстрацію (без оспорення законності анулювання), наявні підстави для того, щоб реєстраційний ліміт починав обраховуватись з нуля.
|
|
|
Забезпечити вжиття всіх необхідних заходів (у тому числі організаційних та технічних), які забезпечать виконання судових рішень, які зобов’язують ДПС/ДФС України (їх територіальні органи) скоригувати реєстраційний ліміт та/або інші показники платників ПДВ у СЕА ПДВ. ДПС України повинна мати практичну змогу оперативно скоригувати показники у СЕА ПДВ вручну, на підставі внутрішнього документу (наказу, висновку робочої групи тощо), складеного відповідними посадовими особами. Слід забезпечити виконання таких судових рішень у розумний строк (не більше місяця) після набрання ними законної сили, за умови, що судове рішення було надіслано судом до ДПС/ДФС України (його територіального органу) або вручено їхньому представникові. Якщо це необхідно для імплементації рекомендації, викладеної вище - розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України, а Кабінету Міністрів України - затвердити проєкт відповідних змін до Порядку № 569 або інших підзаконних нормативно-правових актів. КМУ |
В процесі виконання
— коментарі:
В ході обговорення з Мінфіном та ДПС у грудні 2020 р. ДПС та Мінфін не погодились із позицією РБО стосовно того, що такі судові рішення повинні виконуватись безумовно, навіть якщо їх виконання потребує ручного втручання у алгоритми СЕА. На думку ДПС та Мінфіну, деякі судові рішення, зміст яких зводиться до необхідності збільшити реєстраційний ліміт всупереч формулі у ПКУ, неможливо виконати. Тому до виконання цього типу судових рішень і надалі застосовуватиметься індивідуальний підхід (їх опрацювання в рамках робочої групи ДПС). Там, де можливо виконати – вони будуть виконуватись (але ДПС не бере обов’язок виконувати їх максимум протягом місяця, як було запропоновано РБО). Там, де неможливо виконати – будуть направлятися до судів клопотання про роз’яснення, в разі відсутності роз’яснення – буде констатуватись неможливість виконання.
|
|
|
Забезпечити вжиття всіх необхідних заходів (у тому числі організаційних та технічних), які забезпечать виконання судових рішень щодо скасування (зняття) арешту з реєстраційного ліміту чи коштів на електронному рахунку платника ПДВ у СЕА. Слід забезпечити виконання таких судових рішень у розумний строк (не більше 10 календарних днів) після набрання ними законної сили, за умови, що судове рішення було надіслано судом до ДПС/ДФС України (його територіального органу) або вручено їхньому представникові. Якщо це необхідно для імплементації рекомендації, викладеної вище - розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України, а Кабінету Міністрів України - затвердити проєкт відповідних змін до Порядку № 569 або інших підзаконних нормативно-правових актів. КМУ |
В процесі виконання
— коментарі:
В ході обговорення з Мінфіном та ДПС у грудні 2020 р. з боку ДПС було повідомлено, що ДПС не бачить системності цієї проблеми і не готова встановлювати будь-яких чітких строків, в які повинні виконуватись ухвали про зняття арешту з реєстраційного ліміту та з рахунку у СЕА. Пояснюється ця позиція тим, що вказані ухвали зазвичай не направляються судами безпосередньо до ДПС (яка не є учасником кримінальних проваджень), тоді як до копій ухвал, отриманих від платників податків, доводиться ставитись із обережністю, через поширені випадки їх підробки. ДПС не вважає доречним нормативно встановлювати строк їх виконання у 10 днів, або інший строк, і пропонує РБО реагувати на конкретні індивідуальні випадки, коли розумні строки не дотримуються, зазначаючи, що ці випадки є порівняно рідкісними.
|
|
|
Забезпечити видачу обов’язкового для всіх територіальних органів ДПС листа-роз’яснення (або іншого подібного документу, як-то: методичні рекомендації, внутрішній порядок ДПС України тощо), та/або, за необхідності – розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України пакет змін до Порядку № 1165 (а Кабінету Міністрів України – затвердити їх), з метою уточнення та конкретизації переліку випадків, коли платники податків мають визнаватися такими, що відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків, які містяться у додатку 1 до Порядку № 1165 (зокрема, має бути уточнено, що цей пункт може застосовуватись лише за наявності ознак нереальності господарських операцій, по яким платник податків складав ПН/РК на покупців – платників ПДВ, тим самим надаючи їм можливість сформувати податковий кредит за рахунок ймовірно «схемного» ПДВ чи передати такий ймовірно «схемний» ПДВ третім особам). КМУ |
В процесі виконання
— коментарі:
В ході обговорення з Мінфіном та ДПС у грудні 2020 р. ДПС та Мінфін не погодились із пропозицією уточнити п. 8 Критеріїв ризиковості та наполягли на необхідності збереження цим пунктом теперішньої гнучкості. ДПС вивчить можливість видачі листа-роз’яснення щодо особливостей застосування п. 8 Критеріїв, однак навряд чи це роз’яснення буде дуже конкретним та вичерпним, оскільки неможливо заздалегідь передбачити всі потенційні сценарії розвитку подій.
|
|
|
Забезпечити видачу обов’язкового для всіх територіальних органів ДПС листа-роз’яснення (або іншого подібного документу, як-то: методичні рекомендації, внутрішній порядок ДПС України тощо), та/або, за необхідності – розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України пакет змін до Порядку № 1165 (а Кабінету Міністрів України – затвердити їх), з метою визначення мінімальних стандартів мотивування (обґрунтування) рішень про відповідність Критеріям ризиковості. Має бути чітко визначено, що в таких рішеннях обов’язково зазначається така інформація: - з яких конкретно джерел отримана податкова інформація, на якій базується рішення; - про які ризикові господарські операції ця податкова інформація свідчить, з вказанням найменувань та податкових номерів контрагентів, періодів, видів господарських операцій, кодів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності («УКТ ЗЕД») або кодів Державного класифікатора продукції та послуг («ДКПП»); - які конкретно ознаки вказують на ризиковість таких господарських операцій. КМУ |
В процесі виконання
— коментарі:
Додаткові вимоги щодо мотивування рішень про відповідність Критеріям ризиковості будуть запроваджені змінами до Порядку № 1165, які вже підготовлені та незабаром будуть прийняті. Точніше, вимоги до первинного рівня мотивування рішень залишаться такими ж самими, однак буде додано право платника запитати більш детальну інформацію, яка повинна надаватись протягом 5 роб. днів.
|
|
|
Забезпечити видачу обов’язкового для всіх територіальних органів ДПС листа-роз’яснення (або іншого подібного документу, як-то: методичні рекомендації, внутрішній порядок ДПС України тощо), та/або, за необхідності – розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України пакет змін до Порядку № 1165 (а Кабінету Міністрів України – затвердити їх), з метою визначення, що рішення Комісій регіонального рівня про відповідність Критеріям ризиковості та про неврахування таблиць даних платників податків підлягають оскарженню до ДПС України відповідно до статті 56 ПК України, і такі скарги розглядаються згідно з Порядком № 916, доки спеціальний порядок їх розгляду не буде визначено законом. КМУ |
В процесі виконання
— коментарі:
Процедура адміністративного оскарження рішень про відповідність Критеріям ризиковості та про неврахування таблиць даних планується запровадити шляхом внесення змін до п. 56.23 ПКУ (законопроєкт № 4101-д) та до Порядку № 1165.
|
|
|
Розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України, а Кабінету Міністрів України - внести до Верховної Ради України законопроєкт, який передбачає внесення змін до пункту 56.23 статті 56 ПК України з метою прямо передбачити можливість адміністративного оскарження рішень про відповідність критеріям ризиковості та про неврахування таблиць даних платників податків у порядку, визначеному цим пунктом. Після внесення таких змін до ПК України – забезпечити внесення відповідних змін й до Порядку № 1165. КМУ |
В процесі виконання
— коментарі:
Процедура адміністративного оскарження рішень про відповідність Критеріям ризиковості та про неврахування таблиць даних планується запровадити шляхом внесення змін до п. 56.23 ПКУ (законопроєкт № 4101-д) та до Порядку № 1165.
|
|
|
Розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України, а Кабінету Міністрів України - затвердити проєкт змін до Порядку № 1165 та/або Порядку № 1246, який передбачає встановлення строку, протягом якого ПН/РК має бути зареєстрованою у ЄРПН на виконання судового рішення. Такий строк має бути реалістичним (дозволяти ДПС України забезпечити його неухильне дотримання) і не повинен перевищувати 15 календарних днів з дати набрання судовим рішенням законної сили. Після набрання чинності вказаними змінами всі випадки порушення вказаного строку мають ставати підставою для проведення у ДПС України службових перевірок та притягнення винних осіб до відповідальності. КМУ |
В процесі виконання
— коментарі:
В ході обговорення з Мінфіном та ДПС у грудні 2020 р. ДПС та Мінфін попередньо погодились розробити зміни до Порядку № 1246, які встановлять реалістичний строк виконання судових рішень (15 днів з дати надходження до ДПС судового рішення, за умови набрання ним законної сили). При цьому, однак, буде пропрацьована доцільність додаткового формулювання на зразок “у разі можливості його виконання”, щоб відсікти такі випадки як відсутність реєстраційного ліміту, анулювання реєстрації платника ПДВ та інші ситуації, коли виконати судове рішення неможливо. Після впровадження змін ДПС та Мінфін згодні сприймати випадки порушення цього нового строку, про які повідомлятиме РБО (крім випадків неможливості виконання судових рішень), як серйозну підставу для ініціювання дисциплінарних заходів щодо відповідальних співробітників.
|
|
|
Розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України, а Кабінету Міністрів України - внести до Верховної Ради України законопроєкт про внесення змін до ПК України, який встановить право платника податків отримати з Державного бюджету України пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України («НБУ»), встановленої на момент виникнення пені, за весь строк, протягом якого такий платник податків був протиправно позбавлений права на податковий кредит з ПДВ або зменшення своїх податкових зобов’язань з ПДВ, та на відповідне збільшення своєї суми реєстраційного ліміту у СЕА ПДВ, внаслідок протиправної відмови у реєстрації зупинених ПН/РК у ЄРПН. Пеня має нараховуватись з дня набрання чинності рішенням відповідної Комісії про відмову у реєстрації ПН/РК до дня, коли ПН/РК фактично зареєстровано у ЄРПН на підставі судового рішення. КМУ |
В процесі виконання
— коментарі:
В ході обговорення з Мінфіном та ДПС у грудні 2020 р. ДПС та Мінфін відхилила цю рекомендацію у зв’язку з її обтяжливістю для бюджету, а також через те, що такі ситуації не завжди призводять до понесення збитків саме певною стороною відносин (постачальником або покупцем), і розмір цих збитків буває різним залежно від низки обставин. Тому, на думку ДПС, концепція безумовної сплати пені в цій ситуації не застосовна, а повинна застосовуватись концепція відшкодування шкоди, якщо її розмір доведено. Право на подання відповідних позовів до загальних судів існує й так (загальна норма ЦКУ), і поодинокі випадки її застосування трапляються, однак часто платники й самі не можуть довести в суді, що понесли шкоду.
|
|
|
Відкликати лист ДФС України від 29.11.2017 року № 35/99-99-11-04-04-18, лист Мінфіну від 08.11.2017 року № 11310-09-10/30469 а також інші чинні документи роз’яснювального або довідково-інформаційного характеру, в яких заперечується безспірність податкового кредиту з ПДВ по ПН/РК, зареєстрованим у ЄРПН у період функціонування СМКОР. Видати новий лист-роз’яснення - а також внести відповідні зміни до підзаконних нормативних актів та внутрішніх актів ДПС України (зокрема, Порядку № 543, або його більш пізнього аналогу) - в якому визнати, що за результатами податкових перевірок не може бути зменшено податковий кредит платника податків з ПДВ, підтверджений ПН/РК, зареєстрованою у ЄРПН у період функціонування СМКОР. ДПС |
В процесі виконання
— коментарі:
В ході обговорення з Мінфіном та ДПС у грудні 2020 р. ці органи повідомили, що не згодні із пропозицією Ради, та продовжують розуміти абзаци 2 і 3 пункту 201.10 статті 201 ПКУ - норму про безумовність податкового кредиту в умовах роботи СМКОР - як таку, що все ж не виключає можливості оскарження податкового кредиту за результатами податкової перевірки. Тому відкликати листи, в яких висловлена ця позиція, та видавати новий лист із принципово відмінною позицією – органи не будуть. Ймовірно, замість листа ДПС 2017-го року, в якому заперечується безумовність податкового кредиту, буде видано новий, в якому це питання буде описано дещо по-новому, з урахуванням накопиченого досвіду (наприклад, буде зазначено, що податковий кредит не може зменшуватись в рамках контрольно-перевірочної роботи у зв’язку з зауваженнями власне до оформлення ПН та інших первинних документів, якщо не йдеться про випадки, коли інформація в ПН є недостовірною і реального вчинення господарської операції не вбачається). Однак докорінної зміни підходу до даного питання не слід очікувати.
|
|
|
Розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України, а Кабінету Міністрів України - внести до Верховної Ради України законопроєкт про внесення змін до ПК України, який доповнить ПК України нормою, яка встановить, що сума податкового кредиту з ПДВ, підтверджена ПН/РК, зареєстрованими у ЄРПН у період дії пункту 201.16 ПК України, не може бути зменшена контролюючим органом за результатами перевірок, за винятком прямо встановлених ПК України випадків (до яких, якщо такі будуть визначені, на думку Ради, може належати випадок встановлення складу кримінального правопорушення у діяннях осіб, причетних до складання, реєстрації або отримання таких ПН/РК, а також до оформлення первинних документів по господарським операціям, яких стосуються відповідні ПН/РК). КМУ |
В процесі виконання
— коментарі:
В ході обговорення з Мінфіном та ДПС у грудні 2020 р. ці органи повідомили, що не бачать сенсу ініціювати внесення змін до ПКУ, яким коригувати норму щодо безумовності кредиту (наприклад, чітко встановлювати вичерпний перелік винятків з цієї безумовності). З боку ДПС було пояснено, що чітко та вичерпно прописати перелік винятків з загального правила щодо безумовності кредиту – практично неможливо. Крім того, на думку ДПС та Мінфіну, запровадження та практична імплементація правила про безумовність кредиту у широкому розумінні цього слова пов’язані із занадто високими ризиками для бюджету. На їхню думку, проходження ПН через СМКОР (і навіть через Комісію) не передбачає настільки глибинного аналізу господарської операції, як той, що виконується під час податкової перевірки. Тому “друга лінія оборони” у вигляді податкових перевірок все ще потрібна для цілей ефективного податкового контролю.
|
|
|
Забезпечити коригування технічних налаштувань ІТС «Податковий блок» та інших автоматизованих систем у такий спосіб, щоб відомості про узгодження сум бюджетного відшкодування за результатами судового оскарження вносились до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ невідкладно після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, незалежно від його касаційного оскарження (окрім випадків, коли суд касаційної інстанції своєю ухвалою зупинив дію або виконання судового рішення). ДПС |
В процесі виконання
— коментарі:
В ході обговорення з Мінфіном та ДПС у грудні 2020 р. з боку ДПС отримані пояснення, виходячи з яких ця рекомендація по суті вже виконана. За поточним Реєстром відшкодування наразі здійснюється своєчасно. В разі судового оскарження ППР – суми виплачуються після набрання законної сили судовим рішенням, незалежно від касаційного оскарження, якщо тільки Верховний Суд не виносить ухвалу про зупинення виконання або дії оскаржуваного рішення. Некоректні алгоритми Реєстру, які раніше перешкоджали виплаті відшкодування під час касаційного оскарження – виправлені. Вищевказане буде підтверджено листом ДПС України у відповідь на звернення Ради, у разі його направлення.
|
|
|
Розробити зміни до Закону про ЄСВ (а також Інструкції №449 і Порядку №435 у відповідній частині), направлені на зміну правового статусу вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску і присвоєння їй характеристик податкового повідомлення-рішення (передбачивши, серед іншого, можливість оскарження не лише розрахунку суми недоїмки, а й самої вимоги як такої, і що її скасування в адміністративному чи судовому порядку має наслідком списання відповідних сум недоїмки). ДПС |
В процесі виконання
— коментарі:
Пропозицію Ради не було підтримано зі сторони Мінфіну та ДПС України. Пояснюється це тим, що зміна правового статусу неможлива, оскільки ЄСВ не є податком, а соціальним внеском, який потім повертається платникам у вигляді соціальних виплат; крім того, по ЄСВ відсутні строки позовної давності.
|
|
|
Внести зміни до Інструкції №449 щодо встановлення обов’язку додавати детальний розрахунок суми недоїмки з єдиного внеску до складеної податковим органом вимоги, що надсилається (вручається) юридичним і фізичним особам. Мінфін |
В процесі виконання
— коментарі:
ДПС України висловлено пропозицію, що до Інструкції №449 можуть бути додані положення щодо можливості платників податків здійснювати перевірку стану розрахунків з бюджетами в електронному кабінеті платника податків. Станом на кінець листопада 2020 року Мінфін очікував на редакцію відповідної пропозиції від ДПС України. Чи була така редакція запропонована – станом на початок січня 2021 року Раді не відомо.
|
|
|
Привести порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і на рішення про нарахування пені та накладення штрафу у відповідність до вимог Закону про ЄСВ і узгодити його із Порядком №916. Мінфін |
В процесі виконання
— коментарі:
Раду було повідомлено, що з метою уніфікації термінів оскарження та термінів розгляду скарг платників податків та платників ЄСВ наразі в ДПС опрацьовуються відповідні зміни до наказу Мінфіну №1124. Текст таких змін Раді не відомий станом на початок січня 2021 року.
|
|
|
Розробити проєкт змін до ПК України, направлених на уточнення правил застосування максимальної ставки єдиного податку (пункт 293.7 статті 293 ПК України). ДПС |
В процесі виконання
— коментарі:
За результатами обговорення у листопаді 2020 року Мінфін та ДПС України погодились опрацювати можливість внесення редакційних змін в ПКУ з метою однозначного тлумачення норми, в тому числі - розглянути можливість запровадження механізму відповідного повідомлення про місце здійснення підприємницької діяльності. Станом на початок січня 2021 року Раді не відомі будь-які подальші напрацювання з цього питання.
|
|
|
Розробити проєкт змін до ПК України, направлених на скасування відповідальності у вигляді втрати права перебування на спрощеній системі оподаткування у випадку отримання доходу від діяльності за кодами КВЕД, які містяться у ЄДР, проте не відображені у реєстрі платників єдиного податку (підпункт 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України). ДПС |
В процесі виконання
— коментарі:
Пропозиція не підтримана Мінфіном та ДПС України. На їхню думку, існуюча норма ПКУ є запобіжником мінімізації сплати податків та зловживань спрощеною системою оподаткування. Крім того, оскільки підприємницька діяльність – це самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з метою отримання прибутку, підприємець має заздалегідь планувати свою діяльність та вносити відповідні коди КВЕД.
|
|
|
Створити робочу групу для цілей перегляду існуючого підходу до встановленої у ПК України міри відповідальності за неправомірне перебування платника на спрощеній системі оподаткування. Мінфін |
В процесі виконання
— коментарі:
На думку Мінфіну та ДПС України, в Україні дії безпрецедентно лояльна спрощена система оподаткування, яка обґрунтовано збалансована жорсткими мірами відповідальності, що нині існують. При цьому, найбільш суттєвими для підприємців є "задавнені" правопорушення, які своєчасно податкові органи не в змозі виявляти через запроваджений в Україні мораторій на перевірки МСП.
|
|
|
Державній податковій службі України - Видати лист-роз’яснення щодо наступних сфер (питань) авансового внеску з податку на прибуток під час виплати дивідендів: i. підтвердити правильність використання платниками податків реального об’єкту оподаткування податком на прибуток за IV квартал звітного року, ii. спростувати використання умовного об’єкту оподаткування, який повинен одержуватись шляхом ділення об’єкта оподаткування за весь рік на 12 та множення на 3 (як передбачено наявними листами ДПС України). Міністерству фінансів України - Видати лист-роз’яснення або узагальнюючу податкову консультацію, які б роз’яснювали методологію застосування положень ПК України з перерахованих вище питань. ДПС |
В процесі виконання
— коментарі:
Таке тлумачення авансового внеску пов’язано з буквальним тлумаченням норм ПКУ. Роз’яснення можуть бути надані після появи суперечливої судової практики.
|
|
|
З метою приведення у відповідність з нормами Закону № 466-ІХ внести зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 524 від 2 червня 2015 року, які б містили виключний перелік випадків, які підпадають під поняття «технічна помилка», як підстави для коригування плану-графіка для цілей застосування статті 77.2 ПК України. Такий перелік не повинен розширювати повноваження податкових органів. Мінфін |
В процесі виконання
— коментарі:
В ході обговорення з Мінфіном та ДПС у грудні 2020 р. були отримані коментарі, згідно з якими визначити виключний перелік імовірних технічних помилок не видається можливим. Були, зокрема, підтверджені побоювання Ради про те, що технічною помилкою буде також вважатися оновлення податкової інформації стосовно платника податків. Таким чином, імовірність того, що податкова буде широко трактувати поняття «технічна помилка», є досить високою.
|
|
|
Встановити для Державної податкової служби України щорічний KPI для вимірювання якості ризик-орієнтованого підходу. KPI повинен вимірювати співвідношення між кількістю планових та позапланових (за ініціативи податкової) перевірок платників у звітному періоді та передбачати поступове збільшення кількості планових перевірок та зменшення позапланових. Мінфін |
В процесі виконання
— коментарі:
На думку Мінфіну, відсутня необхідність встановлення будь-яких нових KPI для ДПС.
|
|
|
Надати можливість платникам, представникам Ради бізнес-омбудсмена, Міністерства фінансів України, контролюючих органів на місцях та інших органів влади брати участь у розгляді матеріалів скарг в тому числі і у режимі телеконференції або відеоконференції. Для цього: Міністерству фінансів України – забезпечити внесення відповідних змін до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 р. № 916. Державній податковій службі України – реалізувати відповідну технічну можливість. ДПС |
В процесі виконання
— коментарі:
На думку Мінфіну, відсутня необхідність закріплення відповідної процедури шляхом внесення змін до Порядку 916. Інформація Ради про те, що велика кількість скаржників Ради якраз підтримує розгляд матеріалів скарг у режимі телеконференції, до уваги взята не була. Разом із тим, Раді було підтверджено, що відповідна процедура буде закріплена, якщо ДПС України буде зобов’язано її запровадити законом (зокрема, законом про адміністративну процедуру).
|
|
|
Довести до ДПС України нові KPI, які вимірюватимуть результати розгляду заперечень платників на акти перевірки. При цьому Державній податкові службі України забезпечити (1) збір максимальної кількості відповідних даних, в тому числі імена та прізвища посадових осіб контролюючих органів, які систематично приймають необґрунтовані рішення; (2) оприлюднення ключових показників таких статистичних даних на сайті ДПС України. Мінфін |
В процесі виконання
— коментарі:
На думку Мінфіну, відсутня необхідність встановлення будь-яких нових KPI чи перегляду існуючих.
|
|
|
Довести до ДПС України нові KPI в частині адміністративного оскарження для кожного залученого департаменту окремо та, відповідно, оцінювати результати їх роботи та виконання KPI в цій частині окремо. Відповідна статистика повинна у повному обсязі регулярно оприлюднюватися на офіційному веб-сайті ДПС України. Мінфін |
В процесі виконання
— коментарі:
На думку Мінфіну, відсутня необхідність встановлення будь-яких нових KPI чи перегляду існуючих.
|
|
|
Встановити спеціальний порядок подання і розгляду органами ДПС звернень платників податків щодо коригування облікових показників ІКП, які платник податків вважає помилковими; Зобов’язати контролюючий орган у відповідь на таке звернення платника податків протягом визначеного строку відкоригувати відповідні спірні дані ІКП або письмово обґрунтувати їх коректність; Встановити процедуру оперативного та безумовного коригування ІКП на виконання судових рішень, які прямо стосуються спірних даних ІКП (наприклад – визнають безпідставність нарахування податкового зобов’язання, яке відображається в ІКП як борг), – включно з тими, резолютивна частина яких прямо не зобов’язує контролюючий орган здійснити таке коригування. Мінфін |
В процесі виконання
— коментарі:
МінФін та ДПСУ категорично проти запровадження запропонованої процедури коригування, оскільки вважають, що судові рішення, які зобов’язують внести зміни до ІКП такими, які неможливо виконати (на прикладі справ про введення тимчасової адміністрації в банки). ДПС України вживаються заходи щодо виконання судових рішень через механізм обговорення і прийняття протокольного рішення Робочою групою щодо виконання судових рішень. Вказаний підхід не мають намір змінювати.
|
