You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

Рада бізнес-омбудсмена надає рекомендації державним органам як на основі окремих кейсів, так і відповідно до опублікованих системних звітів. У даному розділі ми зібрали інформацію по статусу виконання лише системних рекомендацій.

Назва звіту
Надані рекомендації
Статус виконання

Системний звіт «Великі проблеми малого бізнесу»

Розглянути можливість створення на базі урядових веб-ресурсів, наприклад, порталу Офісу розвитку МСП sme.gov.ua, окремого розділу, присвяченого доступу МСП до фінансування. Забезпечити агрегацію актуальної інформації про програми фінансування та гранти, відповідні освітні програми для МСП.

Мінекономіки
Офіс розвитку МСП

Виконано
— коментарі: На Порталі для підприємців sme.gov.ua розміщено донорські, банківські та бюджетні програми підтримки (https://sme.gov.ua/support_programs/). На сайті Мінекономіки також міститься перелік з програмами підтримки підприємців (https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=5dee0c19-31f9-4a56-9f86-c05dc322cbb4&tag=ProgramiPidtrimkiPidprimtsiv).

Системний звіт «Контроль за контролерами: стан впровадження реформи контролюючих органів»

Внести зміни до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якими встановити принципи вичерпності та обов’язковості переліку органів. Передбачити, що у випадку відсутності органу у переліку контролюючих органів, суб’єкт господарювання матиме право не допустити представників такого органу до перевірки.Передбачити при проектуванні НПА, що внесення змін до відповідного переліку здійснюватиметься виключно у випадку внесення змін до відповідних законів про органи контролю.

Мінекономіки
ДРС

Виконано

Підготувати зміни до профільного законодавства, спрямовані на:- визначити повноваження посадових осіб органу контролю щодо заповнення ІАС ДНК;-посилити персональну відповідальності посадових осіб за внесення недостовірної інформації та/або несвоєчасне внесення інформації до ІАС ДНК.

Мінекономіки
ДРС

Виконано
— коментарі: 1) Порядок функціонування ІАС ДНК, внесення відомостей до неї та строки розміщення цих відомостей затверджено постановою КМУ від 24.05.2017 №387. 2) Адміністративна відповідальність за невнесення або внесення недостовірних відомостей чи відомостей не в повному обсязі щодо заходів ДНК до ІАС ДНК встановлена ст. 166-21 КУпАП.

Системний звіт «Виклики для уряду та бізнесу при взаємодії з місцевими органами влади»

Врегулювати питання передачі завдань і функцій Держуправлінь охорони навколишнього природного середовища в порядку , передбаченому Постановою КМУ від 20.10.2011 № 1074 "Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з створенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади".

Мінфін
Мінекономіки
Мін’юст
Мінприроди

Виконано
— коментарі: У разі ліквідації органів виконавчої влади, в тому числі територіальних органів, їхні права та обов'язки згідно Постанови КМУ від 20.10.2011 № 1074 переходять іншому органу виконавчої влади.

Системний звіт «Зменшення корупційних ризиків та створення умов для залучення інвестицій в будівництві»

Спільно з обласними управліннями будівництва обласних державних адміністрацій:1. передбачити в щорічному плані діяльності Міністерства регулярну методичну роботу із замовниками закупівель відносно підходів до визначення вартості предмета закупівель шляхом проведення тренінгів (у тому числі за рахунок міжнародної технічної допомоги) і випуску методичних рекомендацій, в яких будуть враховані наступні правила:при очікуваному фінансуванні будівництва об'єкта протягом декількох років замовнику слід проводити процедуру закупівлі на загальну очікувану вартість робіт за об'єктом в цілому, а за результатами процедури закупівлі з переможцем укладати довгостроковий договір про закупівлю, який передбачає виконання робіт протягом декількох років; плануючи закупівлю, слід пам'ятати, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини, для того щоб уникнути проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону (ч. 5 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»).для визначення очікуваної вартості закупівлі робіт слід керуватися нормативними документами України в галузі будівництва, які визначають правила визначення вартості будівництва, проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво - національними стандартами. Зокрема, неухильно використовувати при розрахунку вартості робіт національний стандарт України «Правила визначення вартості будівництва» ДСТУ Д.1.1-1:2013. Цей стандарт носить обов'язковий характер при визначенні вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії; застосування його визначається договором. Отже, як у вимогах до розрахунку ціни пропозиції, так і в проекті договору про закупівлю (а саме - в умовах щодо визначення договірної ціни договору підряду) доцільно відзначити умову про застосування цього стандарту.у разі планування учасником залучення субпідрядних організацій для виконання робіт ціна пропозиції конкурсних торгів повинна включати вартість усіх запропонованих до виконання робіт, передбачених документацією конкурсних торгів, з урахуванням робіт, запланованих до виконання субпідрядними організаціями.2. для підготовки закупівель та виготовлення тендерної документації замовникам закупівель використовувати затверджений робочий проект з відповідними погодженнями, затвердженими і вирішеними земельними питаннями (якщо це передбачено). Стадії робочого проекту має передувати обґрунтування необхідності проведення ремонтних робіт за системою управління якістю за відповідними видами інфраструктури, техніко-економічне обґрунтування і громадське обговорення для визначення всіх можливих ризиків.

Мінекономіки

Виконано
— коментарі: На виконання пункту 7 частини першої статті 8 Закону України “Про публічні закупівлі” на сайті Мінекономрозвитку створено інформаційний ресурс Уповноваженого органу, спрямований на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, який дозволяє отримати он-лайн консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель, а також ознайомитися із узагальненими відповідями, що готуються з урахуванням поширених проблемних питань всім суб’єктам сфери публічних закупівель.

Підготувати зміни до Закону України «Про публічні закупівлі»:

-щодо: доповнення основних термінів закону (ст. 1) поняттям «консорціум» для забезпечення можливостей спільного подання пропозиції на торги декількома учасниками без створення окремої юридичної особи.

-щодо зменшення (а в подальшому і скасування, принаймні для закупівель вище порогів ЄС) обов'язкового мінімуму вагомості критерію «низька ціна» з 70% до 50% для закупівлі робіт. Домінування тільки «низької ціни» при одночасно слабо описаних умов договору та вимог до предмету закупівлі може спричинити невиконання або неналежне виконання договору переможцем з найнижчою ціною.

Мінекономіки

Виконано
— коментарі: 19.04.2020 набула чинність нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі», що була затверджена 19.09.2019 Законом України № 114-IX. А. Забезпечено правову можливість для участі групи суб’єктів господарювання як учасників процедур (консорціумів); Б. Альтернативним вирішенням проблеми наявності обов'язкового мінімуму вагомості критерію «низька ціна» в новій редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» запроваджено критерій життєвого циклу. Слід також зазначити, що з метою попередження виникнення проблем з демпінгом, недобросовісною, антиконкурентною поведінкою на ринку Закон передбачає визначення аномально низької ціни тендерної пропозиції та можливість відхилення замовником такої пропозиції, якщо учасник не надав належного обґрунтування аномально низької ціни своєї пропозиції.

При підготовці законопроекту "Про концесії" врахувати необхідність внесення відповідних змін до Закону України "Про публічні закупівлі" стосовно оприлюднення інформації про концесійні конкурси на єдиному веб-порталі закупівель.

Мінекономіки

Виконано
— коментарі: Закон України «Про концесію» № 157-IX від 03.10.2019 передбачає взаємодію з єдиним веб-порталом закупівель

Включити в робочі плани подальшої адаптації законодавства про публічні закупівлі до законодавства ЄС Директиву 2014/24/ЄС про публічні закупівлі та Директиву 2014/25/ЄС про закупівлі підприємствами, які працюють у сфері водозабезпечення, енергетики, транспорту та поштових послуг. Зокрема, стосовно положень європейського законодавства, які релевантні при проведенні публічних закупівель, пов'язаних із будівництвом (критерії "life-cycle costs" (що особливо важливо в будівництві, де на етапі закупівель необхідно враховувати витрати на обслуговування та утримання об'єкту, усунення дефектів протягом гарантійного терміну), впливу репутації компанії на можливість брати участь в закупівлях, поняття аномально низької ціни - abnormally low price тощо).

Мінекономіки

Виконано

Системний звіт «Проблемні питання регулювання зовнішньо-економічної діяльності в Україні»

Розробити зміни до Закону України «Про металобрухт» щодо регулювання експорту та імпорту для модернізації законодавства та вдосконалення економічних і правових положень, пов’язаних з операціями з металобрухтом.

Мінекономіки

Виконано
— коментарі: Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом)" 776-IX прийнято 14.07.2020. Набрання чинності, відбудеться 14.11.2020. Законом імплементуються рекомендації РБО в частині вдосконалення економічних і правових положень, пов’язаних з операціями з металобрухтом (включаючи експорт-імпорт) шляхом внесення змін до Закону України «Про металобрухт».

Привести законодавство про квотування експорту металобрухту у відповідність до зобов'язань України перед СОТ і зобов'язань, пов'язаних із впровадженням ПВЗВТ між ЄС та Україною.

Мінекономіки

Виконано
— коментарі: Згідно із постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2019 рік» від 27.12.2018 № 1136 квотування та ліцензування експорту (імпорту) металобрухту не передбачено.

Змінити колегіальний принцип квотування, який наразі використовується МЕРТ. Як альтернативу можна використовувати аукціон. Такий підхід забезпечує мінімальне втручання регулятора у процес розподілу квот. У випадку подальшого використання системи квот для експорту металобрухту, переглянути підхід до формування відповідальної Комісії у МЕРТ. Внести зміни до чинної нормативно-правової бази і встановити публічні, чіткі та конкурентні процедури і правила розподілу квот на експорт металобрухту.

Мінекономіки

Виконано
— коментарі: Згідно із постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2019 рік» від 27.12.2018 №1136 квотування та ліцензування експорту (імпорту) металобрухту не передбачено.

Внести наступні зміни до Постанови КМУ № 155 від 15.02.2002: ввести вичерпний список підстав для відмови у реєстрації експортних контрактів з метою уникнення будь- якого зловживання повноваженнями зі сторони посадовців МЕРТ та невірного тлумачення регулятивних норм; ввести часові обмеження для прийняття рішення про реєстрацію експортних контрактів МЕРТ; ввести процедуру оскарження у випадку прийняття негативного рішення; ввести чіткі кінцеві строки для виконання перереєстрації експортного контракту на випадок коливань на світовому ринку, як вказано в пункті 11 Постанови КМУ.

Мінекономіки

Виконано
— коментарі: Уряд скасував інститут реєстрації контрактів на експорт металобрухту. Постановою КМУ №1035 від 28.12.2016 Постанова КМУ № 155 від 15.02.2002 втратила чинність.

Рекомендується підготувати та прийняти нову редакцію Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», яка відображатиме сучасну тенденцію регулювання торгівлі, членство України в СОТ, а також охоплюватиме всі необхідні положення правової системи ЄС (acqui communautaire), зокрема: забезпечити повну відповідність закону угодам СОТ і вимогам ЄС, розширюючи доступ до світових ринків, зокрема: (а) спрощення формальностей і процедур; (б) гармонізацію відповідних законів і правил; (в) використання міжнародних угод; (г) співпрацю щодо і регулювання; змінити правила зовнішньої торгівлі, ліцензування експорту/імпорту та заходи із захисту відповідно до норм і правил СОТ (наприклад, ліцензії повинні вимагатися тільки для імпорту/експорту товарів, які впливають на громадську безпеку, життя і здоров'я громадян, тварин, рослини тощо відповідно до визначення, що використовується в ЄС); на підставі проведених консультацій із зацікавленими сторонами потрібно зменшити (а) кількість міжнародних торгівельних операцій, що підлягають ліцензуванню експорту та імпорту; (б) кількість товарних груп, які підлягають регулюванню чи обмеженню на експорт-імпорт; реалізувати методи регулювання квот на експорт-імпорт згідно з найкращими практиками та рекомендаціями СОТ («першим прибув – першим був обслужений», аукціонне право на квоту, безкоштовна передача прав на квоту).

КМУ
Мінекономіки

Виконано
— коментарі: Ліцензування експорту, імпорту товарів, яке здійснюється згідно із статтею 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", відповідає нормам СОТ, зокрема, Угоді про ліцензування імпорту (СОТ), регулюється статтями 8, 11-14, 20-21 ГАТТ 94.

Опублікувати Єдиний офіційний перелік товарів, які підлягають експортному контролю, на офіційному веб-сайті Держекспортконтроль. Держекспортконтроль має забезпечувати регулярну актуалізацію списку.

Мінекономіки
Держекспортконтроль

Виконано
— коментарі: У 2017 році, Держекспортконтролем гармонізовано усі зміни до списків товарів подвійного використання в Єдиний список, який за своєю структурою відповідає Єдиному списку товарів подвійного використання Європейського Союзу, наведеному у додатку 1 до Регламенту Ради ЄС № 428/2009, що встановлює режим Співтовариства з контролю за експортом, передачею, брокерською діяльністю та транзитом товарів подвійного використання. Зазначений Список опубліковано на офіційному веб-сайті Держекспортконтролю.

Держекспортконтроль має дотримуватися нормативних строків проведення державної експертизи і розгляду документів. Для досягнення цієї мети можна рекомендувати здійснення наступних комплексних заходів разом з МЕРТ: введення інтегрованої електронної системи документообігу для спрощення процесу експертизи; слід передбачити можливість контролю строків із боку контролюючого органу (МЕРТ); введення практики пояснення контролюючому органу причин кожної затримки у проведенні державної експертизи; застосування адміністративного покарання до відповідальних посадових осіб за результатами регулярного моніторингу з боку МЕРТ.

Мінекономіки
Держекспортконтроль

Виконано

Система державної експертизи товарів, які підлягають експортному контролю, повинна бути організована таким чином, щоб забезпечити оптимізацію витрат, ресурсів і часу представників бізнесу. Представники бізнесу повинні мати доступ до ліцензованих експертних установ на території України. Держекспортконтроль має забезпечити оптимальну інфраструктуру для проведення державної експертизи товарів подвійного використання, що включає (а) наявність ліцензованих експертних організацій у сфері експортного контролю для усіх видів товарів подвійного використання; (б) наявність інформації про це на офіційному веб-сайті; (в) проведення інформаційно-роз'яснювальних заходів для представників підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, пов'язану з товарами подвійного використання.

Мінекономіки
Держекспортконтроль

Виконано
— коментарі: Перелік юридичних осіб, які мають повноваження на здійснення діяльності щодо попередньої ідентифікації товарів у галузі державного експортного контролю розміщений на офіційному веб-сайті Держекспортконтролю. Проведення інформаційно-роз’яснювальних заходів для представників підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, пов’язану з товарами подвійного використання, здійснюється під час проведення семінарів та конференцій, а також в рамках функціонування телефону «гаряча лінія».

Держекспортконтролю слід розробити і прийняти Керівництво зі стратегічних товарів та послуг, яка включатиме: (i) опис спеціальних міжнародних режимів; (ii) нормативно- правову базу; (iii) задіяні державні органи; (iv) опис і категорії спеціальних товарів; (v) політику і правила експорту-імпорту і транзиту спеціальних товарів; (vi) детальний опис порядку ліцензування і т.д.

Мінекономіки
Держекспортконтроль

Виконано
— коментарі: Вказані питання врегульовано Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» та нормативно – правовими актами, що прийняті на його виконання. В той же час, Держекспортконтрролем проводиться робота щодо внесення змін до чинного законодавства з метою скорочення термінів та оптимізації процедур надання адміністративних послуг в сфері державного експортного контролю, наближення процедур національного експортного контролю до стандартів ЄС.

На довгострокову перспективу пропонується розробити спеціальний розділ у новій редакції Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», який відповідатиме правилам СОТ, законодавству ЄС, і найкращій практиці країн ЄС: опублікувати інформацію про штрафи та санкції. Ця інформація повинна містити перелік штрафів та санкцій, які будуть застосовуватися, підстави для їх застосування, відповідальний орган і порядок оплати; скоротити перелік підстав для застосування санкцій, а також переглянути різновиди таких санкцій, де це можливо; спеціальний порядок накладення штрафів і санкцій має кількісно обмежуватися в залежності від вартості наданих послуг, залежно від типу зовнішньої торгівлі або залежно від конкретної операції імпорту чи експорту; покарання повинне залежати від фактів і обставин справи та має відповідати ступеню тяжкості порушення.

Мінекономіки

Виконано

За рекомендаціями РБО в короткостроковій перспективі МЕРТ має: розробити оперативний механізм негайного повідомлення компаній про спеціальні санкцій, введені проти них. Слід передбачити механізм посередництва до застосування спеціальних санкцій, який може містити будь-які пояснення та/або заперечення щодо передбачуваних порушень. затвердити чіткий мінімальний матеріальний поріг відхилень від норм Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» та оформити його відповідним наказом. зменшити максимальний термін розгляду заявок для програми індивідуального ліцензування до будь-якої раціональної кількості робочих днів. Рекомендується також брати до уваги типи зовнішньоторговельної діяльності. делегувати зобов’язання за індивідуальне ліцензування від МЕРТ до його обласних відділень.

Мінекономіки

Виконано