You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

Рада бізнес-омбудсмена надає рекомендації державним органам як на основі окремих кейсів, так і відповідно до опублікованих системних звітів. У даному розділі ми зібрали інформацію по статусу виконання лише системних рекомендацій.

Назва звіту
Надані рекомендації
Статус виконання

Системний звіт «Великі проблеми малого бізнесу»

Переглянути План заходів з реалізації Стратегії розвитку МСП на предмет визначення їхньої актуальності, пріоритетності та доцільності.

Мінекономіки
Інші ЦОВВ

В процесі виконання

Затвердити оновлений реалістичний план заходів щодо підтримки і розвитку МСП з урахуванням рекомендацій РБО, викладених у цьому звіті. План заходів розвитку МСП має охоплювати заходи для всіх груп цих суб’єктів підприємництва (мікро-, малого та середнього бізнесу), а також бути підкріплений відповідними фінансовими ресурсами.

Мінекономіки
Інші ЦОВВ

В процесі виконання

Розроблення оновленого плану виконання заходів Стратегії МСП має базуватися на принципі партисипативності, зокрема до цього процесу повинні бути залучені всі ключові стейкхолдери як з боку держави, так і з боку бізнес-спільноти, що представляють усі групи підприємців. Загальним фокусом цього документа мають стати структурні зміни у секторі МСП, зокрема заходи, що сприятимуть перетворенню малих підприємств у середні та створенню умов для появи більшої кількості швидкозростаючих малих підприємств, підприємств з експортним потенціалом або підприємств зі значним інноваційним компонентом.

Мінекономіки
Інші ЦОВВ

В процесі виконання

Розробити концепцію інформування та/або консалтинг-зон для бізнесу.

Мінекономіки
Офіс розвитку МСП
МінЦифри

В процесі виконання
— коментарі: Пілотний проект з утворення Інформаційних пунктів підприємця при органах місцевого самоврядування без утворення додаткових юридичних осіб реалізується Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за підтримки Офісу розвитку малого і середнього підприємництва та проекту FORBIZ на виконання Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва до 2020 року та Плану заходів з її реалізації. Проект має на меті відпрацювати модель державної безкоштовної інформаційної підтримки суб’єктів мікро підприємництва та потенційних підприємців на локальному рівні в 4 пілотних регіонах (Запорізька, Тернопільська, Черкаська та Чернігівська області) в тому числі в об’єднаних територіальних громадах, які мають підприємницький потенціал. Пілотний етап триватиме протягом 2019 – 2020 років після чого будуть надані рекомендації щодо можливості її масштабування в інших населених пунктах та регіонах.

Запровадити практику інформування МСП про основні зміни до законодавства (наприклад, через оприлюднення на веб-сайті Офісу розвитку МСП), що безпосередньо встановлюють нові вимоги до мікро- та малого бізнесу.

Мінекономіки
Офіс розвитку МСП
МінЦифри

В процесі виконання
— коментарі: Про будь-які зміни активно повідомляє Офіс розвитку МСП на своїй сторінці у Facebook за адресою: https://www.facebook.com/SME.GOV.UA

Розробити рекомендації органам місцевого самоврядування щодо уніфікованого представлення/розміщення на їхніх сайтах інформації, необхідної для бізнесу.

Мінекономіки
Офіс розвитку МСП
МінЦифри

В процесі виконання

Оскільки відслідковування прогресу виконання поставлених завдань за напрямом сприяння експорту МСП та їхньої інтернаціоналізації в рамках Стратегії МСП не забезпечується, а чіткі кількісні та якісні показники експортної діяльності МСП не передбачені Експортною стратегією, РБО вважає за необхідне рекомендувати КМУ та Мінекономіки при визначенні подальших заходів, спрямованих на розвиток експорту, передбачити індикатори, які б дозволяли здійснювати моніторинг зрушень саме для суб’єктів МСП та відокремлювати при аналізі статистичних даних вплив реалізованих заходів від показників великих підприємств.

КМУ
Мінекономіки

Не розпочато

Забезпечити прозоре та ефективне функціонування ЕКА відповідно до кращих міжнародних практик. При здійсненні завершальних законодавчих кроків для запуску роботи ЕКА рекомендується КМУ, Мінфіну та Мінекономіки провести додатковий аналіз:

 

а) рівня капіталізації ЕКА та державної підтримки, аби установа могла охоплювати якомога більше представників бізнесу, в т.ч. й суб’єктів МСП, і забезпечити більшу доступність власного функціоналу, та

 

б) сфер підтримки, визначених ст. 8 Закону, передусім в контексті їхньої узгодженості з визначеними пріоритетними секторами Експортної стратегії.

КМУ
Мінфін
Мінекономіки

В процесі виконання
— коментарі: Постановою КМУ від 21.08.2019 № 772 затверджено Правила провадження діяльності приватного акціонерного товариства “Експортно-кредитне агентство” зі страхування від комерційних та некомерційних ризиків, перестрахування та надання гарантій”. Окрім того, погоджено організаційну структуру ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” та здійснено ряд кадрових призначень керівного складу. Сформовано статутний капітал у обсязі 200 млн. гривень. До Мінфіну подано бюджетну декларацію щодо збільшення статутного капіталу ПрАТ “ЕКА” на 2,0 млрд. гривень. Уряд орієнтує на запуск повноцінної роботи установи до кінця 2020 року.

Остаточно узгодити та реалізувати створення повноцінної мережі закордонних структур (торговельних представництв), наділених достатнім ресурсом та функціоналом для ефективної підтримки вітчизняного бізнесу, в т.ч. суб’єктів МСП, з поступовим розширенням географічної присутності таких структур. Доцільним у цьому контексті вбачається і забезпечення тісної співпраці закордонних структур з Офісом при опрацюванні ним запитів суб’єктів підприємництва, зокрема МСП.

Мінекономіки
МЗС

В процесі виконання
— коментарі: 13.04.2020 на сайті Мінекономіки було опубліковано звіт з виконання Експортної стратегії за 2019.

Вжити заходів із запуску Національного експортного веб-порталу, його належного й регулярного наповнення для активних та потенційних експортерів корисною та доступною інформацією, з впровадженням окремого розділу, що стосується стимулювання та можливостей використання інновацій експортерами, як визначено Планом завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії.

Мінекономіки
Офіс з просування експорту

В процесі виконання
— коментарі: Станом на 30.06.2020 у відкритому доступі веб-порталу немає. Наразі створено прототип експортного веб-порталу на сервері Мінекономіки та виділено індивідуальну IP адресу export.gov.ua. З початку червня 2020 р. здійснюється тестування порталу і налаштування його до публічного запуску (орієнтовна дата завершення тестування – 15.07.2020). Одночасно опрацьовується договір між GIZ та Мінекономіки щодо передачі Міністерству виключних майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності. Після укладення зазначеного договору та передачі експортного веб-портал на баланс, його буде впроваджено в тестову експлуатацію

Здійснити перегляд та оцінку актуальності нереалізованих заходів, вказаних у Плані заходів з реалізації Стратегії МСП, пріоритезувати заходи, що можуть мати швидкий та значущий ефект на доступ МСП до фінансування, та припинити реалізацію неефективних заходів.

КМУ
Мінекономіки

В процесі виконання

Розглянути можливість створення на базі урядових веб-ресурсів, наприклад, порталу Офісу розвитку МСП sme.gov.ua, окремого розділу, присвяченого доступу МСП до фінансування. Забезпечити агрегацію актуальної інформації про програми фінансування та гранти, відповідні освітні програми для МСП.

Мінекономіки
Офіс розвитку МСП

Виконано
— коментарі: На Порталі для підприємців sme.gov.ua розміщено донорські, банківські та бюджетні програми підтримки (https://sme.gov.ua/support_programs/). На сайті Мінекономіки також міститься перелік з програмами підтримки підприємців (https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=5dee0c19-31f9-4a56-9f86-c05dc322cbb4&tag=ProgramiPidtrimkiPidprimtsiv).

Проаналізувати виконання регіональних програм фінансово-кредитної підтримки суб’єктам підприємництва за рахунок бюджетних коштів, що реалізуються з 2018 року, на предмет їхньої ефективності та задля напрацювання оптимального підходу до надання фінансово-кредитної підтримки суб’єктам підприємництва.

Мінекономіки

В процесі виконання

Розглянути можливість запровадження критеріїв для участі в програмах пільгового кредитування відповідно до пріоритетних завдань державної політики, наприклад:

 

- на допомогу в адаптації до відповідних стандартів ЄС; 

 

- підприємствам/проектам, заснованим співробітниками, що потрапили під скорочення протягом останнього року; 

 

- підприємствам, що зареєстровані в регіонах з високим рівнем безробіття та/або низькою економічною активністю (так звані «депресивні регіони»).

Мінекономіки

В процесі виконання

Активізувати виконання заходів, спрямованих на посилення інституційної спроможності об’єднань підприємців (організацій підтримки бізнесу), зокрема — виконання відповідної Програми, розробленої у ході реалізації Стратегії МСП. Пріоритезувати в рамках Програми заходи, спрямовані на підтримку конкурентоспроможності, представництво та комунікацію інтересів МСП.

Мінекономіки

В процесі виконання
— коментарі: З метою покращення умов для мікро, малого та середнього підприємництва та на виконання Указу Президента України від 17.10.2019 № 761/2019 “Про невідкладні заходи щодо забезпечення сприятливих умов для діяльності фізичних осіб – підприємців” Урядом утворено Координаційну раду з питань розвитку мікропідприємництва та малого підприємництва (далі – Координаційна рада), затверджено Положення про неї та Склад Координаційної ради (постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2019 № 892). Основними завданнями Координаційної ради є, серед іншого, підготовка стратегічних рішень щодо проведення реформ у сфері сприяння розвитку мікро та малого підприємництва, а також визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань.

Пріоритезувати виконання заходів Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, спрямованих на посилення захисту авторського права, вдосконалення національної системи захисту прав на винаходи (патентування), а також гармонізації національного патентного законодавства з відповідними стандартами ЄС, зокрема:

 

• узгодити технічні регламенти, стандарти і роботи з оцінки відповідності;

 

• нормативно впорядкувати процес передачі об’єктів права інтелектуальної власності;

 

• запровадити підтримку державою патентування інтелектуальної власності українських інноваторів за кордоном шляхом співфінансування та ін

Мінекономіки

В процесі виконання
— коментарі: На засіданні Уряду 12 лютого 2020 року було прийнято низку рішень, покликаних спростити життя підприємцям та стимулювати розвиток економіки. За результатами засідання Уряду затвердили низку рішень, зокрема, про гармонізацію правозастосування у сфері технічного регулювання з відповідними нормами європейського законодавства - внесли відповідні зміни в існуючі постанови КМУ, відтепер технічні регламенти відповідають угоді про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів.

Мінекономіки сприяти подальшому нарощенню інституційного потенціалу Офісу розвитку МСП

Мінекономіки

В процесі виконання

Заохочувати розвиток мережі партнерських відносин з колективними діями у приватному секторі (наприклад, Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу) з метою визначення єдиної платформи для надання менторської допомоги суб’єктам МСП з питань комплаєнсу та ділової доброчесності.

Мінекономіки
Офіс розвитку МСП

В процесі виконання

Посилити навчальну спроможність створеної платформи, спрямованої на підвищення обізнаності компаній про міжнародні стандарти у сфері комплаєнсу та запровадження таких стандартів приватним сектором шляхом проведення всеукраїнських заходів та створення інформаційного довідника/програми з успішними прикладами для представників МСП тощо.

Мінекономіки

В процесі виконання

Розробити програму комплаєнс-семінарів прикладного характеру за участю різних зацікавлених сторін, у т.ч. у регіонах, для підвищення загальної обізнаності бізнесу про практики ділової доброчесності, а також для подальшої спільної розробки мінімального стандарту (керівництв) у сфері комплаєнсу з подальшою підтримкою МСП у впровадженні таких комплаєнс-практик.

Мінекономіки
Офіс розвитку МСП

В процесі виконання

Ініціювати розробку за участю МСП мінімального стандарту (керівництв) у сфері ділової доброчесності, спеціально орієнтованого на потреби МСП у сфері комплаєнсу. Запровадження такого стандарту має створити необхідний фундамент для визначення стійкості комплаєнс-культури в Україні шляхом, зокрема, впровадження механізмів сертифікації компаній за умови існування більш опрацьованих та усталених комплаєнс-програм. Після запровадження стандарту — за участю стейкхолдерів вивчити законодавство на предмет спрощення регулювання МСП з огляду на застосування стандарту у сфері комплаєнсу.

Мінекономіки

В процесі виконання
— коментарі: Наразі проектом АМР США «Конкурентоспроможна економіка» спільно з Всеукраїнською мережею доброчесності і комплаєнс розробляється пакет мінімальних стандартів у сфері ділової доброчесності для МСП.

Належним чином та у найкоротші строки завершити реалізацію заходів, передбачених Стратегією МСП у частині, що стосується проведення навчання, тренінгів, спрямованих на розвиток компетенцій/навичок та підвищення обізнаності МСП у сфері ділової доброчесності.

Мінекономіки
Офіс розвитку МСП
Інші ЦОВВ

В процесі виконання

Мінекономіки, іншим ЦОВВ, обласним та Київській міській держадміністрації продовжувати підтримувати активний діалог та проводити спеціальні форуми для МСП. Разом з цим, зазначеним суб'єктам доцільно проаналізувати поточний стан та розширити підготовку покрокових інструкцій з детальною інформацією про ключові процеси у здійсненні господарської діяльності, необхідні для започаткування чи припинення окремих видів бізнесу та щодо уніфікованого представлення/розміщення на їхніх сайтах інформації, необхідної для бізнесу. Додатково, така інформація має супроводжуватися інтерактивними інструментами самоперевірки для МСП, щоб вони мали змогу самостійно перевірити свій рівень комплаєнсу

Мінекономіки
КМДА
Інші ЦОВВ

В процесі виконання

Cистемний звіт «Aдміністративне оскарження: поточний стан та рекомендації»

В рамках роботи над проєктом Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) – розглянути питання щодо необхідності створення спеціальних (квазісудових) органів оскарження поза вертикаллю органів, рішення (дії чи бездіяльність) яких оскаржуються, для розгляду окремих видів адміністративних скарг.

Мінекономіки

В процесі виконання

Системний звіт «Контроль за контролерами: стан впровадження реформи контролюючих органів»

Внести зміни до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якими встановити принципи вичерпності та обов’язковості переліку органів. Передбачити, що у випадку відсутності органу у переліку контролюючих органів, суб’єкт господарювання матиме право не допустити представників такого органу до перевірки.Передбачити при проектуванні НПА, що внесення змін до відповідного переліку здійснюватиметься виключно у випадку внесення змін до відповідних законів про органи контролю.

Мінекономіки
ДРС

Виконано

Продовжити роботу з розробки ІАС ДНК і забезпечити її введення в експлуатацію згідно з чинним законодавством до кінця 2018 року.

Мінекономіки
ДРС

В процесі виконання

Підготувати зміни до профільного законодавства, спрямовані на:- визначити повноваження посадових осіб органу контролю щодо заповнення ІАС ДНК;-посилити персональну відповідальності посадових осіб за внесення недостовірної інформації та/або несвоєчасне внесення інформації до ІАС ДНК.

Мінекономіки
ДРС

Виконано
— коментарі: 1) Порядок функціонування ІАС ДНК, внесення відомостей до неї та строки розміщення цих відомостей затверджено постановою КМУ від 24.05.2017 №387. 2) Адміністративна відповідальність за невнесення або внесення недостовірних відомостей чи відомостей не в повному обсязі щодо заходів ДНК до ІАС ДНК встановлена ст. 166-21 КУпАП.

Розглянути можливість уніфікації документів, які видає ДРС при виявлення порушень органами контролю, органами ліцензування та дозвільних органів при проведення перевірок дотримання ними законодавства.

Мінекономіки
ДРС

В процесі виконання

Підготувати зміни до законодавства у сферах ліцензування, дозвільної системи з питань контролю для врегулювання колізійних норм щодо відповідальності посадових осіб органів ліцензування за невиконання розпоряджень ДРС. Зокрема, зміни до законодавства мають бути спрямовані на усунення порушень законодавства щодо:-анулювання ліцензій;-реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства;-недотримання строків подання висновків за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Мінекономіки
ДРС

В процесі виконання

Розробити проект змін до діючого законодавства, зокрема:-статтю 5 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» доповнити запровадженням строків та обов’язковості виконання рішень ДРС, що базуються на рішеннях Експертно-апеляційної ради ДРС.-в статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» розширити визначення «документ дозвільного характеру», додавши до нього декларації, а також передбачивши, що документи дозвільного характеру можуть видаватись не тільки у електронному вигляді, а і у іншій (наприклад, письмовій) формі.-статтю 166-10 КУпАП доповнити змінами стосовно встановлення відповідальності керівництва органів контролю за порушення при здійсненні заходів контролю, виявлених ДРС.

Мінекономіки
ДРС

В процесі виконання

Системний звіт «Виклики для уряду та бізнесу при взаємодії з місцевими органами влади»

Врегулювати питання передачі завдань і функцій Держуправлінь охорони навколишнього природного середовища в порядку , передбаченому Постановою КМУ від 20.10.2011 № 1074 "Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з створенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади".

Мінфін
Мінекономіки
Мін’юст
Мінприроди

Виконано
— коментарі: У разі ліквідації органів виконавчої влади, в тому числі територіальних органів, їхні права та обов'язки згідно Постанови КМУ від 20.10.2011 № 1074 переходять іншому органу виконавчої влади.

Системний звіт «Зменшення корупційних ризиків та створення умов для залучення інвестицій в будівництві»

Спільно з обласними управліннями будівництва обласних державних адміністрацій:1. передбачити в щорічному плані діяльності Міністерства регулярну методичну роботу із замовниками закупівель відносно підходів до визначення вартості предмета закупівель шляхом проведення тренінгів (у тому числі за рахунок міжнародної технічної допомоги) і випуску методичних рекомендацій, в яких будуть враховані наступні правила:при очікуваному фінансуванні будівництва об'єкта протягом декількох років замовнику слід проводити процедуру закупівлі на загальну очікувану вартість робіт за об'єктом в цілому, а за результатами процедури закупівлі з переможцем укладати довгостроковий договір про закупівлю, який передбачає виконання робіт протягом декількох років; плануючи закупівлю, слід пам'ятати, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини, для того щоб уникнути проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону (ч. 5 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»).для визначення очікуваної вартості закупівлі робіт слід керуватися нормативними документами України в галузі будівництва, які визначають правила визначення вартості будівництва, проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво - національними стандартами. Зокрема, неухильно використовувати при розрахунку вартості робіт національний стандарт України «Правила визначення вартості будівництва» ДСТУ Д.1.1-1:2013. Цей стандарт носить обов'язковий характер при визначенні вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії; застосування його визначається договором. Отже, як у вимогах до розрахунку ціни пропозиції, так і в проекті договору про закупівлю (а саме - в умовах щодо визначення договірної ціни договору підряду) доцільно відзначити умову про застосування цього стандарту.у разі планування учасником залучення субпідрядних організацій для виконання робіт ціна пропозиції конкурсних торгів повинна включати вартість усіх запропонованих до виконання робіт, передбачених документацією конкурсних торгів, з урахуванням робіт, запланованих до виконання субпідрядними організаціями.2. для підготовки закупівель та виготовлення тендерної документації замовникам закупівель використовувати затверджений робочий проект з відповідними погодженнями, затвердженими і вирішеними земельними питаннями (якщо це передбачено). Стадії робочого проекту має передувати обґрунтування необхідності проведення ремонтних робіт за системою управління якістю за відповідними видами інфраструктури, техніко-економічне обґрунтування і громадське обговорення для визначення всіх можливих ризиків.

Мінекономіки

Виконано
— коментарі: На виконання пункту 7 частини першої статті 8 Закону України “Про публічні закупівлі” на сайті Мінекономрозвитку створено інформаційний ресурс Уповноваженого органу, спрямований на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, який дозволяє отримати он-лайн консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель, а також ознайомитися із узагальненими відповідями, що готуються з урахуванням поширених проблемних питань всім суб’єктам сфери публічних закупівель.

Внести зміни в Господарський кодекс України в частині договорів підряду на виконання робіт, укладених відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" про вимоги щодо надання вільного доступу до інформації про хід виконання робіт замовником та виконавцем (підрядником, субпідрядником і інженером з технічного нагляду) з метою забезпечення громадської підзвітності державних замовників на всіх етапах закупівель, починаючи від проектування до завершення будівництва і введення в експлуатацію.

Мінекономіки
Мінрегіон

Рекомендація більше не є актуальною
— коментарі: Мінекономрозвитку лютому 2019 року проведено нараду з представниками Мінрегіону та експертами по даному питанню Ради бізнес-омбудсмена. Зокрема, враховуючи інформацію Мінрегіонбуду щодо створення робочої групи з державного будівельного контролю, що, серед іншого, працює над розробленням електронного кабінету, в якому буде висвітлюватись вся інформація про об’єкти будівництва, учасники зустрічі погодились з тим, що пункт 23 Рекомендацій втратив актуальність, наразі відсутня потреба внесення змін до Господарського Кодексу України в частині надання вільного доступу до інформації про хід виконання робіт замовником та виконавцем (підрядником, субпідрядником і інженером з технічного нагляду). Про результати робочої зустрічі Раду бізнес-омбудсмена було проінформовано листом Мінекономрозвитку від 25.03.2019 № 3301-04/12680-07. Протягом 2016-2019 років РБО не отримувала скарг на відповідні процедури. Таким чином рекомендація не є актуальною і знята з контролю.

Підготувати зміни до Закону України «Про публічні закупівлі»:

-щодо: доповнення основних термінів закону (ст. 1) поняттям «консорціум» для забезпечення можливостей спільного подання пропозиції на торги декількома учасниками без створення окремої юридичної особи.

-щодо зменшення (а в подальшому і скасування, принаймні для закупівель вище порогів ЄС) обов'язкового мінімуму вагомості критерію «низька ціна» з 70% до 50% для закупівлі робіт. Домінування тільки «низької ціни» при одночасно слабо описаних умов договору та вимог до предмету закупівлі може спричинити невиконання або неналежне виконання договору переможцем з найнижчою ціною.

Мінекономіки

Виконано
— коментарі: 19.04.2020 набула чинність нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі», що була затверджена 19.09.2019 Законом України № 114-IX. А. Забезпечено правову можливість для участі групи суб’єктів господарювання як учасників процедур (консорціумів); Б. Альтернативним вирішенням проблеми наявності обов'язкового мінімуму вагомості критерію «низька ціна» в новій редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» запроваджено критерій життєвого циклу. Слід також зазначити, що з метою попередження виникнення проблем з демпінгом, недобросовісною, антиконкурентною поведінкою на ринку Закон передбачає визначення аномально низької ціни тендерної пропозиції та можливість відхилення замовником такої пропозиції, якщо учасник не надав належного обґрунтування аномально низької ціни своєї пропозиції.

При підготовці законопроекту "Про концесії" врахувати необхідність внесення відповідних змін до Закону України "Про публічні закупівлі" стосовно оприлюднення інформації про концесійні конкурси на єдиному веб-порталі закупівель.

Мінекономіки

Виконано
— коментарі: Закон України «Про концесію» № 157-IX від 03.10.2019 передбачає взаємодію з єдиним веб-порталом закупівель

Включити в робочі плани подальшої адаптації законодавства про публічні закупівлі до законодавства ЄС Директиву 2014/24/ЄС про публічні закупівлі та Директиву 2014/25/ЄС про закупівлі підприємствами, які працюють у сфері водозабезпечення, енергетики, транспорту та поштових послуг. Зокрема, стосовно положень європейського законодавства, які релевантні при проведенні публічних закупівель, пов'язаних із будівництвом (критерії "life-cycle costs" (що особливо важливо в будівництві, де на етапі закупівель необхідно враховувати витрати на обслуговування та утримання об'єкту, усунення дефектів протягом гарантійного терміну), впливу репутації компанії на можливість брати участь в закупівлях, поняття аномально низької ціни - abnormally low price тощо).

Мінекономіки

Виконано

Системний звіт «Проблемні питання регулювання зовнішньо-економічної діяльності в Україні»

Розробити зміни до Закону України «Про металобрухт» щодо регулювання експорту та імпорту для модернізації законодавства та вдосконалення економічних і правових положень, пов’язаних з операціями з металобрухтом.

Мінекономіки

В процесі виконання
— коментарі: Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом) № 2426 від 12.11.2019 року. 14.01.2020 - Прийнято в першому читанні. 04.06.2020 - Надано таблицю поправок-2 до другого читання. Проект Закону доопрацьовано та схвалено Комітетом до другого читання

Привести законодавство про квотування експорту металобрухту у відповідність до зобов'язань України перед СОТ і зобов'язань, пов'язаних із впровадженням ПВЗВТ між ЄС та Україною.

Мінекономіки

Виконано
— коментарі: Згідно із постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2019 рік» від 27.12.2018 № 1136 квотування та ліцензування експорту (імпорту) металобрухту не передбачено.

Переглянути підхід до формування обсягів експорту металобрухту із урахуванням промислової потреби у металобрухті металургійних підприємств. Промислові потреби повинні базуватися на чітких статистичних даних виробництва сталі за попередній рік, прогнозі на поточний рік і детальному аналізі споживання металобрухту на внутрішньому ринку.

Мінекономіки

Рекомендація більше не є актуальною
— коментарі: (здійснюється щорічно) Відповідно до абзацу другого частини другої статті 13 Закону України «Про металобрухт» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну промислову політику у здійсненні операцій з металобрухтом у межах своїх повноважень, здійснює із залученням інших державних та недержавних організацій аналіз потенційних запасів та складає щорічний баланс утворення та споживання металобрухту в Україні.

Розподіляти обсяги металобрухту за принципом "попит-пропозиція" відповідно до кількості заяв на експортні квоти від внутрішніх підприємств.

Мінекономіки

Рекомендація більше не є актуальною
— коментарі: Згідно із постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2019 рік» від 27.12.2018 №1136 квотування та ліцензування експорту (імпорту) металобрухту не передбачено.

Збільшувати експорт у разі надмірного накопичення металобрухту і повного забезпечення металобрухтом внутрішніх металургійних підприємств.

Мінекономіки

Рекомендація більше не є актуальною
— коментарі: (здійснюється щорічно) Відповідно до абзацу другого частини другої статті 13 Закону України «Про металобрухт» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну промислову політику у здійсненні операцій з металобрухтом у межах своїх повноважень, здійснює із залученням інших державних та недержавних організацій аналіз потенційних запасів та складає щорічний баланс утворення та споживання металобрухту в Україні.

Змінити колегіальний принцип квотування, який наразі використовується МЕРТ. Як альтернативу можна використовувати аукціон. Такий підхід забезпечує мінімальне втручання регулятора у процес розподілу квот. У випадку подальшого використання системи квот для експорту металобрухту, переглянути підхід до формування відповідальної Комісії у МЕРТ. Внести зміни до чинної нормативно-правової бази і встановити публічні, чіткі та конкурентні процедури і правила розподілу квот на експорт металобрухту.

Мінекономіки

Виконано
— коментарі: Згідно із постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2019 рік» від 27.12.2018 №1136 квотування та ліцензування експорту (імпорту) металобрухту не передбачено.

Внести наступні зміни до Постанови КМУ № 155 від 15.02.2002: ввести вичерпний список підстав для відмови у реєстрації експортних контрактів з метою уникнення будь- якого зловживання повноваженнями зі сторони посадовців МЕРТ та невірного тлумачення регулятивних норм; ввести часові обмеження для прийняття рішення про реєстрацію експортних контрактів МЕРТ; ввести процедуру оскарження у випадку прийняття негативного рішення; ввести чіткі кінцеві строки для виконання перереєстрації експортного контракту на випадок коливань на світовому ринку, як вказано в пункті 11 Постанови КМУ.

Мінекономіки

Виконано
— коментарі: Уряд скасував інститут реєстрації контрактів на експорт металобрухту. Постановою КМУ №1035 від 28.12.2016 Постанова КМУ № 155 від 15.02.2002 втратила чинність.

Запобігати можливим порушенням з боку нечесних гравців на ринку через відмову від "ручного контролю" ділової репутації заявників; здійснювати моніторинг міжнародних контрактів шляхом обміну відповідною інформацією з ДФС (включаючи митницю).

Мінекономіки

Рекомендація більше не є актуальною

Вивчити вимоги для отримання офіційних висновків щодо класифікації металобрухту так званого "Зелений переліку" відходів МЕРТ у співробітництві з Мінприроди. Якщо це не суперечить Базельській конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням, рекомендується скасувати вимогу отримання такого сертифікату експортерами.

Мінекономіки

В процесі виконання
— коментарі: 04.06.2020 у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України реєстр. № 2207-1-д “Про управління відходами”, який врегульовуватиме питання отримання висновку на транскордонне перевезення небезпечних відходів.

Рекомендується підготувати та прийняти нову редакцію Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», яка відображатиме сучасну тенденцію регулювання торгівлі, членство України в СОТ, а також охоплюватиме всі необхідні положення правової системи ЄС (acqui communautaire), зокрема: забезпечити повну відповідність закону угодам СОТ і вимогам ЄС, розширюючи доступ до світових ринків, зокрема: (а) спрощення формальностей і процедур; (б) гармонізацію відповідних законів і правил; (в) використання міжнародних угод; (г) співпрацю щодо і регулювання; змінити правила зовнішньої торгівлі, ліцензування експорту/імпорту та заходи із захисту відповідно до норм і правил СОТ (наприклад, ліцензії повинні вимагатися тільки для імпорту/експорту товарів, які впливають на громадську безпеку, життя і здоров'я громадян, тварин, рослини тощо відповідно до визначення, що використовується в ЄС); на підставі проведених консультацій із зацікавленими сторонами потрібно зменшити (а) кількість міжнародних торгівельних операцій, що підлягають ліцензуванню експорту та імпорту; (б) кількість товарних груп, які підлягають регулюванню чи обмеженню на експорт-імпорт; реалізувати методи регулювання квот на експорт-імпорт згідно з найкращими практиками та рекомендаціями СОТ («першим прибув – першим був обслужений», аукціонне право на квоту, безкоштовна передача прав на квоту).

КМУ
Мінекономіки

Виконано
— коментарі: Ліцензування експорту, імпорту товарів, яке здійснюється згідно із статтею 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", відповідає нормам СОТ, зокрема, Угоді про ліцензування імпорту (СОТ), регулюється статтями 8, 11-14, 20-21 ГАТТ 94.

Зменшити особисті контакти з заявником і кількість обов'язкових документів, що мають бути надані для отримання дозволу на експорт-імпорт, забезпечити зміни в системі подання документів на користь використання електронної інформації з державних баз даних, а не з паперових документів.

Мінекономіки

В процесі виконання

Опублікувати Єдиний офіційний перелік товарів, які підлягають експортному контролю, на офіційному веб-сайті Держекспортконтроль. Держекспортконтроль має забезпечувати регулярну актуалізацію списку.

Мінекономіки
Держекспортконтроль

Виконано
— коментарі: У 2017 році, Держекспортконтролем гармонізовано усі зміни до списків товарів подвійного використання в Єдиний список, який за своєю структурою відповідає Єдиному списку товарів подвійного використання Європейського Союзу, наведеному у додатку 1 до Регламенту Ради ЄС № 428/2009, що встановлює режим Співтовариства з контролю за експортом, передачею, брокерською діяльністю та транзитом товарів подвійного використання. Зазначений Список опубліковано на офіційному веб-сайті Держекспортконтролю.

Держекспортконтроль має дотримуватися нормативних строків проведення державної експертизи і розгляду документів. Для досягнення цієї мети можна рекомендувати здійснення наступних комплексних заходів разом з МЕРТ: введення інтегрованої електронної системи документообігу для спрощення процесу експертизи; слід передбачити можливість контролю строків із боку контролюючого органу (МЕРТ); введення практики пояснення контролюючому органу причин кожної затримки у проведенні державної експертизи; застосування адміністративного покарання до відповідальних посадових осіб за результатами регулярного моніторингу з боку МЕРТ.

Мінекономіки
Держекспортконтроль

Виконано

Система державної експертизи товарів, які підлягають експортному контролю, повинна бути організована таким чином, щоб забезпечити оптимізацію витрат, ресурсів і часу представників бізнесу. Представники бізнесу повинні мати доступ до ліцензованих експертних установ на території України. Держекспортконтроль має забезпечити оптимальну інфраструктуру для проведення державної експертизи товарів подвійного використання, що включає (а) наявність ліцензованих експертних організацій у сфері експортного контролю для усіх видів товарів подвійного використання; (б) наявність інформації про це на офіційному веб-сайті; (в) проведення інформаційно-роз'яснювальних заходів для представників підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, пов'язану з товарами подвійного використання.

Мінекономіки
Держекспортконтроль

Виконано
— коментарі: Перелік юридичних осіб, які мають повноваження на здійснення діяльності щодо попередньої ідентифікації товарів у галузі державного експортного контролю розміщений на офіційному веб-сайті Держекспортконтролю. Проведення інформаційно-роз’яснювальних заходів для представників підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, пов’язану з товарами подвійного використання, здійснюється під час проведення семінарів та конференцій, а також в рамках функціонування телефону «гаряча лінія».

Держекспортконтролю слід розробити і прийняти Керівництво зі стратегічних товарів та послуг, яка включатиме: (i) опис спеціальних міжнародних режимів; (ii) нормативно- правову базу; (iii) задіяні державні органи; (iv) опис і категорії спеціальних товарів; (v) політику і правила експорту-імпорту і транзиту спеціальних товарів; (vi) детальний опис порядку ліцензування і т.д.

Мінекономіки
Держекспортконтроль

Виконано
— коментарі: Вказані питання врегульовано Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» та нормативно – правовими актами, що прийняті на його виконання. В той же час, Держекспортконтрролем проводиться робота щодо внесення змін до чинного законодавства з метою скорочення термінів та оптимізації процедур надання адміністративних послуг в сфері державного експортного контролю, наближення процедур національного експортного контролю до стандартів ЄС.

На довгострокову перспективу пропонується розробити спеціальний розділ у новій редакції Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», який відповідатиме правилам СОТ, законодавству ЄС, і найкращій практиці країн ЄС: опублікувати інформацію про штрафи та санкції. Ця інформація повинна містити перелік штрафів та санкцій, які будуть застосовуватися, підстави для їх застосування, відповідальний орган і порядок оплати; скоротити перелік підстав для застосування санкцій, а також переглянути різновиди таких санкцій, де це можливо; спеціальний порядок накладення штрафів і санкцій має кількісно обмежуватися в залежності від вартості наданих послуг, залежно від типу зовнішньої торгівлі або залежно від конкретної операції імпорту чи експорту; покарання повинне залежати від фактів і обставин справи та має відповідати ступеню тяжкості порушення.

Мінекономіки

Виконано

За рекомендаціями РБО в короткостроковій перспективі МЕРТ має: розробити оперативний механізм негайного повідомлення компаній про спеціальні санкцій, введені проти них. Слід передбачити механізм посередництва до застосування спеціальних санкцій, який може містити будь-які пояснення та/або заперечення щодо передбачуваних порушень. затвердити чіткий мінімальний матеріальний поріг відхилень від норм Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» та оформити його відповідним наказом. зменшити максимальний термін розгляду заявок для програми індивідуального ліцензування до будь-якої раціональної кількості робочих днів. Рекомендується також брати до уваги типи зовнішньоторговельної діяльності. делегувати зобов’язання за індивідуальне ліцензування від МЕРТ до його обласних відділень.

Мінекономіки

Виконано