Тонка межа між колабораціонізмом і виживанням. Як працювати бізнесу на окупованих територіях (Економічна правда)

[…]
У березні цього року Верховна Рада внесла зміни до Кримінального кодексу, доповнивши документ статтею 111-1 “Колабораційна діяльність”.
Диспозиція цієї статті до злочинів відносить “ведення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора”.
Санкція за вчинення таких дій – позбавлення волі на строк від 3 до 5 років з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю строком від 10 до 15 років з конфіскацією майна.
В тимчасово окупованій Каховці окупанти уже вимагають від місцевих підприємців “тимчасовий дозвіл”, а в разі його відсутності погрожують конфісковувати бізнес.
Щодо роботи державних компаній на тимчасово окупованих територіях, то чітких інструкцій, як їм діяти, немає.
“Ми маємо вже 7-8 років досвіду, коли в окупованому Донбасі по-різному діяли державні компанії, зокрема інфраструктурні. Наприклад, постачання води, залізниця. Я знаю, що міжнародне співтовариство брало участь в організації політично сприйнятної форми оплати за воду і електрику з обох сторін тодішньої лінії розмежування.
Чи ці методи можна перенести на теперішній стан відвертої війни? Думаю, ні. Тому, на місці працівників держкомпаній я б радше йшов у відставку, ніж виконував накази російської окупаційної влади”, – радить бізнес-омбудсмен Роман Ващук.
[…]
Читати далі в пубілкації за посиланням.