План Маршала: чому відновлення економіки України буде економічним двигуном для Європи? (Firtka)

В ексклюзивному інтерв’ю для Фіртки Роман Ващук, колишній Надзвичайний Повноважний Посол Канади в Україні, а сьогодні голова Ради бізнес-омбудсмена в Україні поділився своїми думками щодо розвитку вітчизняного бізнесу, як виглядає співпраця України з Польщею, чого очікувати від імпорту та експорту і чому російське вторгнення в Україну можна порівняти з російсько-японською війною у 1905 році.
Романе,  ми з вами спілкувалися п’ять років тому, коли ви  працювали  Повноважним  і Надзвичайним Послом Канади в Україні, як трапилося,  що ви  повернулися в Україну та очолили Раду бізнес-омбудсмена ? І зовсім недавно  офіс  РБО  переїхав в Івано-Франківськ?
Коли я працював Послом Канади в Україні я думав, що цікавішого дипломатичного призначення вже не могло бути і маючи на той час вислугу років пішов на передчасну пенсію.
Я думав, що буду  по світі роз’їжджати, але прийшла пандемія і нікуди не роз’їжджав. Але слідкував за подіями  в Україні.  До мене звернулися із запитанням чи не цікаво мені взяти участь в конкурсі на  посаду бізнес-омбудсмена. І я вирішив повернутися. Думав, буде цікаво і спокійно, погодився.
Пройшов конкурс, за результатом якого мене призначили на цю посаду. РБО (консультативно – дорадча структура Уряду), яка  фінансується Європейським банком  та  Кабінетом Міністрів України. Я розпочав роботу  в Україні 10 січня і життя розпорядилося так, що робота  цікава,  але щоб було  спокійно, то я б так не сказав…
Рада бізнес-омбудсмена переїхала  у спокійніше місто до Івано-Франківська. Які довгострокові та короткострокові цілі РБО?
В нас завдання відповідати на конкретні запити бізнесу у зв’язку зі зловживанням державних органів чи органів самоврядування і їх полюбовно розв’язувати та  вказувати рекомендації як їх краще вирішити. На підставі цього досвіду формулювати конкретні рекомендації для української влади, щоб вона їх втілювала в життя і покращувала ситуацію в бізнес-середовищі.
Після 24 лютого оговтавшись від шоку, частина наших працівників поїхала на західну Україну, частина за кордон, декілька колег залишилися в територіальній обороні на околицях Києва, інші – волонтерять. Кожен вибрав для себе те, що найкраще може зробити в цей воєнний час для збереження самостійності України та економічної спроможності.
Одним із напрямків РБО є допомога щодо переорієнтації логістики з Чорноморських портів на Балтійське море. Ми з нашими польськими колегами у Кракові над цим працюємо, надаючи для українських виробників варіанти логістики, як залізничні, так і портові.
Йдеться про експорт соків та концентратів, експорт птиці у досить великих об’ємах. У Польщі працюють центри з логістичними компаніями світового рівня, які сьогодні безкорисно допомагають українському бізнесу.
Третій напрямок нашої роботи – це вдосконалення списку критичного імпорту.
Наприклад,  звернулася  фірма,  яка вказала, що деякі запасні частини, інструменти для ремонту тракторів не були в списку критичного імпорту. З одного боку це логічно, бо  ніхто не підозрював, що трактори будуть відігравати ключову роль навіть у військовій галузі, коли, тягаючи військову техніку трактористи здобудуть світову славу.
Але і не слід забувати про потреби посівної кампанії. Ми попрацювали з Міністерством економіки України і вже є ряд кодів згідно з УКТЗЕД, які додали до списку критичного імпорту.
Це дозволить підтримувати в робочому стані трактори. Важливо, щоб в  Україні, де тільки дозволятимуть обставини, відбулася посівна кампанія, щоб сільськогосподарське виробництво могло продовжувати роботу.
РБО теж активно допомагає  в  релокації бізнесу на захід України. Які бізнеси зараз найбільше потребують переїзду і з якими проблемами вони стикнулися?
Насамперед це бізнеси, де є реальне виробництво і потреба зберегти виробничі машини. Вивести техніку важко, але  їм це вдається і далі виникає питання, де її розмістити.  Ще однією проблемою є питання розірваних ланцюжків постачання і ті зв’язки, які вони мали у своїх містах.
Я знаю, що UkraineInvest  також  сприяє переїзду, обласні адміністрації, міське самоврядування, яке найкраще знає про наявність вільних приміщень, які  б могли бути обжиті фірмами.
Чи можете розповісти про конкретні компанії та виробництва не озвучуючи їхні назви, які переїхали, наприклад, в Івано-Франківську  область  і вже розпочали тут свою діяльність?
Прикладу підприємства, що вже працює на новому місці ще немає. Це все в процесі – на етапі підписання угод, дискусій.
Настільки потенціал західної України (людський, природній, матеріально-технічний) здатен глобально  підтримати економіку  України?
Особливі можливості є  в менших містах, районних центрах.  Бо вважається, що підприємства і люди звідти виїхали давніше. Відтік робочої сили західної України спостерігався вже давно.
Тому зараз маленькі міста, районні центри зацікавлені в тому, щоб  деякі приміщення, які пустують могли заповнити нові фірми.
Рекомендую бізнесу бути проактивними зі своєю місцевою владою. В соціальних мережах розповідати про свої можливості, про вільні торгові складські приміщення, а також про середовище, яке готове прийняти бізнес.
Як буде виглядати імпорт та експорт  України  в найближчі місяці? Товарообіг з країнами Європи? Що очікувати українцям?
Репертуар обмежений. З часом список критичного імпорту буде розширюватися. Але, наприклад, якщо ви замовили басейн в ЄС, то сумніваюся, що його отримають протягом наступних місяців – бо це для України не є життєво важливим.
Який «план Маршала» з відбудови  економіки можна очікувати?
Я думаю, що після перемоги ми будемо бачити щораз тісніший зв’язок України з сусідніми країнами та ЄС.
Цей процес запущений раніше, але тепер через переорієнтацію імпортно-експортних товарів в майбутньому буде ще тісніший зв’язок.
Я передбачаю, що ЄС буде відігравати важливу роль. Міжнародні організації та Світовий банк,  Європейські банки США, Канади також.
Відбудова України буде економічним двигуном для всієї Східної Європи, а можливо й для Європи загалом.
Які галузі будуть цими двигунами?
Це все, що потрібно для відновлення зруйнованої інфраструктури. Українське сталеваріння буде дуже потрібне і можливо по-новому буде кооперувати з ЄС.
В принципі ми зараз бачимо потребу, особливо в західній Україні в будівельних матеріалах. Аналогічний дефіцит спостерігається у Польщі та сусідніх країнах, де потрібно будувати приміщення для біженців. Тому зараз важливо збільшувати виробництво будівельних матеріалів.
Як виглядає співпраця з вашими польськими колегами в Кракові?
Коли українська фірма звертається і каже, що вони втратили вітчизняного постачальника і просить знайти  постачальника в Польщі чи  в ЄС, то ми з польськими колегами налагоджуємо ці зв’язки. Кілька разів  вдень обмінюємося такими проханнями від українського бізнесу і стараємося для них знаходити певних партнерів.
Скільки заяв вже  отримали?
Маємо 40 заяв. Не всі вони стосуються пошуку партнерів,  але й критичного імпорту. Працюємо не за старим регламентом, а стараємося відповідати потребам бізнесу на даний час в найближчі місяці.
Зараз війну в Україні  порівнюють з Другою світовою війною. Ви як історик і дипломат з досвідом, що можете сказати з приводу цього порівняння.
За рівнем жорстокості є порівняння гітлерівського нападу на Польщу і на інші країни. Але з політичного погляду вона дещо нагадує російсько-японську війну у  1905 році. Росія тоді теж планувала «коротеньку маленьку  війну», яка в результаті переросла у широку політичну катастрофу для держави агресора.
Я думаю, що  коаліція, яка створена на підтримку України та бажання долучитися до її відбудови  буде дуже великою і взаємно корисною для держав, що будуть залучені в цьому процесі.
Чи буде це аналог плану Маршала?  Точно, що це буде велика ініціатива – мова йтиме  можливо  про сотні мільярдів доларів…
Це зовнішня фінансова допомога, але чи витримає  удар економіка зсередини?
Інфляція зараз не є найбільшою проблемою.
Війна показала, що український бізнес має великий прихований ресурс і ті ресурси вийшли на верх, коли були потрібні.
Наприклад, підприємці, які не радо платили податки як тільки зрозуміли, що  державі загрожує небезпека і майбутнє може бути під  диктатурою москви, почали давати державі навіть більше, ніж держава від них вимагала.
Тепер бізнес розуміє для чого вона важлива і чому важливо підтримувати державу навіть коли нема великої військової загрози. Це колективне величезне героїчне зусилля українського суспільства буде мати позитивні наслідки і для відродження, і для відбудови економіки в майбутньому.
Що ще вас вразило в  українському бізнесі?
Підприємства продовжують здійснювати свою діяльність, банківська система  і валюта стабільні. У міжнародній пресі з’являються статті про «Укрзалізницю», як вона неймовірно ефективно працює в цей час.
Багато установ  і фірм, на які українці дуже нарікали у мирний період, зараз доводять  свою потрібність і ефективність.
Читати інтерв’ю за посиланням.