You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

Підсумки РоБОти (Юридична практика)

31.12.2021

Ми зробили дуже багато роботи і вже досягли чимало, зараз основне завдання – змістити акцент на імплементацію наших системних рекомендацій
Марчін Свєнчіцький обіймав посаду бізнес-омбудсмена в Україні, починаючи з 2019 року. 1 січня 2022 року термін цієї каденції завершується. Про основні досягнення Ради бізнес-омбудсмена (РБО) за цей період та про подальші плани пана Марчіна дізналася кореспондентка нашої газети.

Марчін, у вересні цього року було оприлюднено квартальний Звіт, у якому вказано про значне зростання скарг, що надійшли до РБО. Чому, на Вашу думку, спостерігаються такі тенденції?

Я не думаю, що це свідчить про погіршення бізнес-клімату в державі. На мій погляд, це пов’язано з тим, що з початком пандемії ми провели низку онлайн зустрічей та семінарів з представниками бізнесу. Крім того, ми проводили вебінари разом з Національною асоціацією адвокатів України. На цих заходах ми розповідали про права бізнесу у правовідносинах з державними органами, на що необхідно звертати увагу та як РБО може допомогти у вирішенні проблемних питань. Тільки на одному з таких заходів було біля 800 учасників. Тому я вважаю, зростання кількості скарг в першу чергу пов’язано з інформуванням представників бізнесу про діяльність РБО, адже, дехто взагалі не знав про наше існування. До того ж зростання кількості звернень до РБО може свідчити про зростання довіри до нашої інституції. 

За інформацією, наведеною в цьому ж Звіті, у звітному кварталі частка скарг податкового блоку суттєво зросла і становить 65%. Які питання найбільше турбують платників податків і які кроки вживає РБО для їх вирішення?

Податкові скарги є найбільш популярними. Декілька років тому найбільше скарг стосувалося питань щодо повернення ПДВ. Зараз з кожним кварталом зростає кількість скарг щодо невиконання судових рішень у податкових спорах. Це питання є основним серед скарг у сфері оподаткування. 

Ще одним проблемним питанням є включення платників податків до переліків «ризикових». Ще в 2020 році Податкова служба після рекомендацій РБО наказала своїм структурним підрозділам надавати більш точне визначення критеріїв «ризикових операцій». Проте не всі податкові органи обласного рівня виконують цю рекомендацію. 

Крім того у системному звіті РБО «Адміністрування податків, які сплачує бізнес» викладено наші рекомендації, спрямовані на удосконалення процедури реєстрації податкових накладних. Зокрема, запропоновано на законодавчому рівні передбачити можливість платника податків оскаржувати рішення про включення до переліку «ризикових» та надавати відповідні докази. Крім того, необхідно, щоб кожне таке рішення було належним чином вмотивовано.

Щодо проведення податкових перевірок, то під час пандемії було запроваджено мораторій, тому скарг з цього питання було значно менше. Після скасування мораторію на проведення перевірок кількість таких скарг знову зросла. 

У лютому цього року РБО також оприлюднила системний звіт «Як бізнесу домогтися виконання судового рішення в Україні». Чи вже є прогрес у виконанні системних рекомендацій, що містяться в цьому Звіті?

Поки що ми можемо говорити про те, що розпочато виконання деяких рекомендацій. Наприклад, розпочато процедуру перегляду мораторіїв, що діють у сфері примусового виконання рішень. Таких мораторіїв в Україні установлено 20, проте сама їх наявність суперечить Конституції України та принципу верховенства права. Ми також рекомендували, щоб всі державні органи здійснювали контроль за виконанням судових рішень та подавали відповідні звіти. 

Звіт про діяльність РБО за останній квартал ще не оприлюднено. Чи можете Ви відкрити завісу для читачів газети «Юридична практика» про ті системні проблеми, які будуть висвітлені в ньому?

Можу поки що тільки сказати, що в цьому році до нас надійшла рекордна кількість скарг – більше 2 тисяч. У розрізі основних тенденцій та галузей звіт буде сформовано по завершенню кварталу і з ним можна буде ознайомитися на нашому офіційному сайті.

Назвіть, будь-ласка, основні досягнення своєї команди за цей період.

За цей час нами було розглянуто більше 4 тисяч скарг. Ми підготували 4 системні звіти. Допомогли зекономити компаніям біля 3 млрд гривень. Мова йде про прямий ефект – суми нарахованих штрафів, податків та зборів. Проведено більше 40 вебінарів, які були дуже популярними. 

Крім того, є значний прогрес у виконанні наших системних рекомендацій. Можна відзначити, наприклад, прийняття Закону України «Про адміністративну процедуру», в якому було враховано 25 з 50 наших рекомендацій. Цей закон є дуже важливим, оскільки визначає уніфіковану процедуру взаємодії осіб та державних органів, органів місцевого самоврядування. Він дає можливість особі оскаржити адміністративні акти, визначає строки такого оскарження. Процедура прийняття адміністративних актів буде тепер більш прозорою. 

Ще одним з досягнень є врахування нашої рекомендації щодо неможливості нарахування ЄСВ у випадку зупинення діяльності ФОПа. Також враховано рекомендацію щодо конкретизації підстави віднесення підприємства до «ризикових». Ми рекомендували збільшити можливості експорту для малого та середнього бізнесу, що було враховано Експортно-кредитним агентством.

Окремо відзначу створення Бюро економічної безпеки (БЕБ) – ми підтримували ініціативу створення спеціалізованого правоохоронного органу з розслідування економічних злочинів. Ми надавали свої рекомендації з приводу процедури формування цього органу і використання аналітичного підходу у роботі. БЕБ може стати доволі ефективним органом досудового розслідування. Проте викликає певні занепокоєння факт працевлаштування в цьому органі колишніх працівників податкових органів. Необхідно враховувати людський фактор і те, чи зможуть ці люди працювати за новими правилами. Цей орган має стати справді цивілізованим та аналітичним, а не продовжувати негативні практики взаємовідносин із бізнесом.

Що, на Вашу думку, в діяльності РБО потребує подальшого покращення і які Ваші побажання новому очільнику?

Роман Ващук добре знає Україну і українські особливості. Я впевнений, що він забезпечить гідний рівень роботи РБО. Я б сказав, що зараз необхідно зосередити більше уваги на імплементації наданих системних рекомендацій, покращити цей процес. Інша проблема – це відсутність закону, який би визначав наш статус.

Адже, це серед іншого також має вплив на невиконання наших рекомендацій, оскільки вони стосуються не тільки діяльності органів виконавчої влади, але й інших державних органів. До того ж існують рекомендації Ради Європи про необхідність створення інституту омбудсмена на підставі закону. Проєкт такого закону доопрацьовано, він отримав схвалення майже всіх фракцій та профільного та інших комітетів. Наразі ми декілька місяців очікуємо рішення спікера про внесення цього проєкту до порядку денного.

Які Ваші подальші плани і чи пов’язані вони з Україною?

Я планую повернутися до Польщі, проте я буду обов’язково стежити за процесами, які відбуваються в Україні. Ще в 1993 році я написав перший звіт про економіку України, потім 4 роки був керівником проєкту ЄС-ПРООН «Блакитна стрічка» у Києві. У польському парламенті я завжди був членом української парламентарної групи, заступником голови цієї групи. Був також спостерігачем на виборах в Україні. Я був першим спікером польського Парламенту, який виступав на Майдані. Я приймав участь в акціях на підтримку України, які проводилися в Польщі. Після Революції гідності в Україні я консультував Уряд щодо реформи децентралізації. Тож, звичайно я не покину Україну, проте зараз в Польщі також є багато роботи.

(Бесіду вела Дар’я ГОВОРУН, «Юридична практика»)