Незважаючи на те, що карантин змусив багатьох підприємців зменшити темпи ділової активності, кількість звернень бізнесу до Ради бізнес-омбудсмена стосовно порушень держслужбовців не зменшилася. У липні-вересні 2020 року РБО отримала 439 скарг – це на 14% більше, ніж у другому кварталі 2020 року та на 3% більше, ніж у третьому кварталі 2019 року. При цьому безпосередньо зі скаргами, пов’язаними з карантинними обмеженнями, у звітному кварталі підприємці не зверталися – бізнес, вочевидь, незадоволений деякими обмеженнями, запровадженими на час пандемії, проте не вважає їх незаконними.
Кількість скарг зросла саме за рахунок малого та середнього бізнесу. Частка звернень від МСБ у звітному кварталі сягнула найвищої позначки за весь час роботи РБО – 79%. Від бізнесу з виключно українським капіталом надійшло 90% скарг – це також найбільший показник з травня 2015 року. 98% всіх заявників, українських та іноземних, які заповнили форми зворотнього зв’язку, залишилися задоволеними співпрацею з РБО. За ці три місяці установа допомогла підприємцям повернути та заощадити 299 млн. грн.
На що скаржилися підприємці
Ключові тренди звернень бізнесу у третьому кварталі 2020 року:
Нова стара проблема – невиконання судових рішень
За 5 років діяльності РБО розглянула 564 скарги на невиконання судових рішень. При цьому, кількість скарг щороку збільшується: з 56 у 2017 до 197 у 2019 році. За 9 місяців 2020 року ми вже отримали 149 скарг з цього предмету.
Невиконання судових рішень державними органами є серйозною проблемою для бізнесу, оскільки примусові механізми, що працюють для фізичних та юридичних осіб, не працюють у випадку державних органів, відповідальних за виконання судових рішень. Саме тому РБО обрала цю проблему для більш глибокого аналізу та підготовки відповідних системних рекомендацій державним органам у системному звіті, публікація якого запланована на початок 2021 року.
Чи дослухаються держоргани до рекомендацій РБО?
У звітному кварталі державні органи виконали 89% індивідуальних рекомендацій РБО. Крім цього, варто відзначити два системних досягнення РБО:
Відповідно до рекомендацій РБО з системного звіту “Проблемні питання регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні” щодо зовнішньоекономічної торгівлі металобрухтом, Верховна Рада прийняла закон №776-ІХ, спрямований на детінізацію ринку та підвищення прозорості експорту-імпорту металобрухту.
Президент підписав закон №2698, який має на меті гармонізувати умови функціонування вітчизняного ринку будівельної продукції з європейськими правилами – саме так, як ми рекомендували у системному звіті “Зменшення корупційних ризиків та створення умов для залучення інвестиції в будівництві”.
Така невелика кількість виконаних рекомендацій, однак, не відображає повний масштаб роботи над розв’язанням системних проблем бізнесу, зокрема, у напрямку адміністративного оскарження та адміністрування податків, над якими ми працювали протягом кварталу, разом з експертами та депутатами Верховної Ради для розробки конкретних законодавчих змін. Нагадаємо, що стосовно процедури адміністративного оскарження у липні 2019 року ми підготували та передали держорганам 54 рекомендації, щодо адміністрування податків у серпні 2020 року – 38.
Сподіваємося, наші напрацювання трансформуються у форму конкретних нормативно-правових актів найближчим часом.
Чого не вистачає РБО для ефективної роботи?
Після п’яти років роботи в Україні ми відчуваємо необхідність прийняття закону, який закріпить статус нашої інституції на рівні закону. Незалежні експерти з Інституту держави і права імені Корецького проаналізували законопроєкт № 3607 “Про Установу бізнес-омбудсмена в Україні” та підтримали його ключові положення. Документ знаходиться в Парламенті та очікує першого читання на пленарному засіданні. Наразі вже три комітети ВРУ підтримали законопроект: Комітет з питань економічного розвитку, Комітет з питань антикорупційної політики, Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом.
Закон необхідно прийняти, оскільки продовження роботи у теперішньому форматі буде неоптимальним для бізнесу та сприятливим для некомпетентних чи корумпованих державних чиновників, які переслідують бізнес. Співпраця з РБО з боку декількох державних органів залишатиметься добровільною а, отже, непостійною. Інспектори РБО не матимуть дієвого набору інструментів для ефективного проведення розслідувань. Інвестори будуть стурбовані тим, що Україна не хоче посилювати ефективність своїх інститутів для боротьби з корупцією та зловживаннями державних чиновників. Системні питання бізнесу вирішуватимуться набагато повільніше, а в деяких випадках цей процес навіть зупиниться через те, що БО не матиме гарантованої можливості обговорити ці питання з урядом.
Водночас, ухвалення закону стане хорошим сигналом для українських і міжнародних інвесторів та доведе, що Україна використовує всі інструменти для захисту інтересів бізнесу від можливих неправомірних дій державних органів.
Читайте оригінал публікації тут.
