03.09.2020

Немає нічого постійнішого за тимчасове: як врятували спорткомплекс «Авангард»

Ця історія — про боротьбу батьків та їхніх дітей за власну територію, за мрію займатися улюбленим видом спорту.
На жаль, часто можна почути про те, що спортсмени вирішують продовжувати свою кар’єру за кордоном через відсутність матеріальної бази чи належного фінансування.
Цілком очевидно, що держава не завжди у змозі підтримати спорт на 100%, але принаймні хотілося б вірити, що вона буде мудро й обачно розпоряджатися тією матеріально-технічною базою, що їй належить.
Уявіть собі ситуацію: є спортивний комплекс «Авангард» (Київ, вул. Юрія Іллєнка, 48 — The Page), боротьба за який та його реконструкція тривають не одне десятиліття.
І ось нарешті є плоди такої боротьби: от-от має розпочатися будівництво величезної спортивної арени, що викликатиме захоплення українських і закордонних гостей, а також спортивних залів і басейну, де юні спортсмени матимуть змогу повноцінно тренуватися.
Незвичайна ідея
Однак раптово процес реконструкції зупиняється. Як з’ясувалося потім, причиною стала ідея тимчасово організувати музей в одному з приміщень спорткомплексу.
Причому музей не мав жодного стосунку до самого спорткомплексу. Чому було необхідно організовувати музей саме у будівлі спорткомплексу, невідомо, але так чи інакше з цією метою планувалося передати в оренду важливе для спорткомплексу приміщення.
Важливим воно вважалося тому, що там зберігалося обладнання для будівництва майбутньої спортивної арени.
Попри незгоду керівництва спорткомплексу з ідеєю щодо оренди потенційний орендар розпочав процедуру погодження із профільним міністерством та Фондом державного майна України.
Цікаво, що керівництво спорткомплексу тривалий час навіть не знало, чи було зрештою укладено договір оренди, чи процедура укладення договору ще триває чи її вже припинено.
Важливих питань, які ледь не вирішували подальшу долю спорткомплексу, було багато, а от відповідей на ці запитання не було.
Усвідомлюючи наслідки ситуації, що склалася, керівництво спорткомплексу, батьки юних спортсменів вирішили діяти й використати усі можливі способи захисту своєї території. Отже, скарга опинилася «на столі» в Раді бізнес-омбудсмена.
Принципові нюанси
Звичайно, навіть попри нестандартність самої ідеї організувати музей, який не мав жодного стосунку до спорткомплексу, в одному з його приміщень, необхідно було розібратися, чи дійсно процес передачі будівлі в оренду здійснювався належним чином.
Спочатку планувалося передати приміщення спорткомплексу в оренду на 5 років, але у скаржника були підстави вважати, що в майбутньому будівлю не повернуть взагалі.
Ознайомившись з усіма документами, в експертів виникло питання: а чи дійсно процедуру передачі в оренду було розпочато відповідно до закону.
У підсумку Рада стала на бік скаржника, бо дійшла висновку, що під час такої процедури мали місце певні порушення.
По-перше, одразу впало в очі, що потенційний орендар спочатку був один, але відповідний документ, яким затвердили передачу будівлі в оренду, стосувався зовсім іншого орендаря.
Ще цікавішим було те, що зазначений документ видали на підставі заяви, датованої лише двома днями раніше за його видачу. Чому цей момент є таким важливим?
Насамперед тому, що закон передбачає низку кроків з моменту подання відповідної заяви й до моменту видачі документа, який затверджує передачу в оренду. Завершити таку процедуру протягом двох днів вкрай складно, якщо не сказати нереально.
Ще один принциповий аспект, який привернув увагу: а чи дійсно державний орган, який дозволив оренду будівлі, мав право це робити? Так, у процесі погодження оренди фактично брало участь Міністерство культури, молоді та спорту.
Важливим є те, що тоді тривала процедура оптимізації органів державної влади, зокрема, відбувалося переформатування Міністерства молоді та спорту. Зрештою останнє мало бути ліквідовано (пізніше від цієї ідеї відмовилися).
На початку березня 2020 року було ухвалено рішення передати низку об’єктів зі сфери управління Міністерства молоді та спорту до Міністерства культури, молоді та спорту.
Cеред таких об’єктів був і наш спортивний комплекс. Як потім з’ясувалося, станом на березень 2020 року відповідний акт прийому-передачі таких об’єктів ще не було підписано.
Чому це є важливим? Без підписання такого акта державний орган не мав права ухвалювати будь-які рішення щодо об’єкта.
У зв’язку із зазначеними обставинами Рада висловила Фонду державного майна України доволі однозначну позицію щодо потенційної оренди: документ, яким було затверджено оренду, необхідно скасувати, а відповідну процедуру укладення договору припинити.
Зрештою Фонд державного майна України дослухався до аргументів Ради. У травні 2020 року Раді офіційно повідомили, що процедуру передачі будівлі в оренду остаточно припинено, і скаргу вдалося успішно задовольнити.
Про Раду (довідка). Раду бізнес-омбудсмена створили ЄБРР, ОЕСР, провідні українські бізнес-асоціації та уряд України.
Наразі Рада має статус постійного консультативно-дорадчого органу при Кабміні, але найближчим часом її планується закріпити законопроєктом «Про Установу бізнес-омбудсмена».
У межах своєї діяльності Рада може проводити розслідування, отримувати від публічних суб’єктів необхідну для розслідувань інформацію, надавати рекомендації, спрямовані на усунення допущених ними порушень законних інтересів бізнесу.
Читайте оригінал публікіції тут.

Наступний кейс За підтримки Ради бізнес-омбудсмена бізнес одержав нове, сприятливе для себе роз’яснення податкового органу щодо РРО (Taxlink)