You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

Ярослав Грегірчак: “ДПС у проведенні перевірок повинна керуватися виключно ризик-орієнтованим підходом”

11.08.2020

В інтерв’ю виданню UA-Times заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак розповів, як готувався системний звіт по адмініструванню податків, які податкові проблеми найбільше турбують підприємців та яким чином можна зменшити число скарг від бізнесу щодо дій Державної податкової служби.


– Коли Рада бізнес-омбудсмена починала готувати системний звіт, чому вибрали саме тему оподаткування? У документі представлено дуже багато складних проблем, які напевно було складно викласти в короткому аналізі.

– Цей звіт – поки що перший випадок в історії Ради бізнес-омбудсмена, коли було вирішено підготувати документ по темі, яка раніше вже охоплювалася нашим системним звітом. Дійсно, у листопаді 2015 року ми оприлюднили звіт по тій же темі –  адміністрування податків. Але ця проблематика й досі залишається найбільш актуальною для українського бізнесу.

У нас 57% скарг, які надійшли від бізнеса, стосуються податкових тем. Кожна третя скарга, яка до нас взагалі надходить, стосується тематики адміністрування ПДВ. З плином часу наша команда побачила, що ті системні рекомендації, що ми надавали у 2015 році, їх явно треба освіжити.

Взагалі, практика, яку ми згенерували за всі ці роки, показала, що набір тем, які визначають обсяг цієї проблематики, має бути дещо більшим, ніж раніше. Тому саме це спонукало нашу команду написати нову редакцію системного звіту по адмініструванню податків.

– Які саме питання Рада бізнес-омбудсмена вивчає в цьому системному звіті?

– Слід відзначити, що це саме звіт по адмініструванню податків. В цьому документі ми не торкалися взагалі таких речей, як різні аспекти формування державної фіскальної політики. Тобто, нас не цікавлять набір податків, ставки, інституційні аспекти діяльності ДПС та інше. Це речі виключно політичного характеру, тому це не наша тема.

Наша команда реагує на ті випадки, коли не виконуються існуючі правила і, має місце прояв недобросовісної поведінки з боку державного (зокрема, податкового) органу. Ми можемо пропонувати певні законодавчі зміни, яких є досить багато в цьому звіті, але їхня канва – не формулювати політичні рішення в плані зміни підходів до реалізації державної політики. А якщо певні принципові рішення вже прийняті, давайте певні точкові зміни вносити, щоб мінімізувати прояви недобросовісної поведінки.

Також ми не написали розділи по деяким типам податків, тому що не побачили особливих проблем з їх адмініструванням з точки зору фіскальної сутності. Наприклад, це податок на доходи фізичних осіб, рентна плата, військовий збір. Ми не пройшлися по цих темах. Але у нас є розділи, де, в горизонтальному аспекті, в принципі, охоплюються певні аспекти адміністрування і цих податків. Мова йде про останні п’ять розділів. Там ми говоримо про процедурні аспекти податкових перевірок, оскарження висновків податкових органів, узагальнюючі податкові консультації, оприлюднення інформації податковими органами та ведення інтегрованих карток платників податків.

– До речі, цікаво, як ви оцінюєте місце України по напрямку податків у міжнародних рейтингах?

– Інформація, яку ми побачили в міжнародних рейтингах, краща ніж я очікував. Наприклад, в рейтингу Doing Business Україна займає 65 місце зі 190 країн у позиції «сплата податків». Це не так погано. Але при цьому всьому український бізнес витрачає на проходження процедур з адміністрування податків десь 328 годин на рік. Це набагато більше, ніж 213 годин , які у середньому є по нашому регіону – Європі і Центральній Азії.

– Ви сконцентрувалися на аналізі актуальних для більшості підприємців податків – ПДВ, ЄСВ, єдиний податок та податок на прибуток підприємств. Які проблеми в основному зараз турбують підприємців?

– З точки зору найбільшої концентрації проблем для бізнесу – це однозначно адміністрування ПДВ. Окрім традиційних спірних питань між податковими органами та бізнесом, які виникають в рамках контрольно-перевірочної роботи, сфокусованої на ПДВ, та в при відшкодуванні ПДВ з бюджету, чимало проблем генерується в процесі функціонування таких технологічних інструментів адміністрування цього податку як Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН), Система електронного адміністрування (СЕА) та Система моніторингу податкових накладних на їх відповідність критеріям ризиків (СМКОР).  Якщо говорити про СМКОР, а ця проблематика зараз найбільш актуальна для бізнесу, то тут є три основні типи труднощів для бізнесу. Це включення до переліку ризикованих платників податків, зупинення реєстрації податкових накладних, невиконання судових рішень податківцями. Зокрема, є проблема з виконанням судових рішень, які зобов’язують зареєструвати податкові накладні – такий прикрий феномен, на жаль, має місце.

У контексті єдиного податку є проблеми з можливістю в очікуваний для бізнесу спосіб повторно себе зареєструвати протягом календарного року в якості платника єдиного податку. Чому це стало актуально зараз? Тому що для деяких середніх та малих підприємств, а особливо ФОП-ів, вимушеною реакцією на умови карантину був перехід або на загальну систему оподаткування, або взагалі ліквідація. З плином часу обставини можуть змінитися і підприємець хоче повернутися на єдиний податок. В цих процесах можуть мати місце певні неузгодженості.

Нам також абсолютно не подобаються й деякі інші проблеми в контексті спрощеної системи оподаткування. Що відбувається? Дані ФОПа в Єдиному державному реєстрі містять певний перелік кодів економічної діяльності, яка ним може здійснюватися – так звані коди КВЕД. Але одночасно відомчий Реєстр платників єдиного податку цих кодів не містить. Ось така неузгодженість. Але це може призвести до ризика, що підприємець взагалі може понести відповідальність у вигляді втрати права перебувати на спрощеній системі оподаткування.

По ЄСВ також є певні проблеми. З одного боку, проблеми «сплячих» ФОПів в значній мірі були вирішені, завдяки останнім змінам в законі №592. Але проблема залишається в фактичному тлумаченні правової природи вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ. Формально – це документ, який лише декларує точку зору податкового органу про те, що платник податку повинен сплатити борг-недоїмку з єдиного внеску. Ми розуміємо природу податкового повідомлення-рішення (ППР).. Відтак, нам не подобається, що вимога про сплату боргу з ЄСВ не має характеристик ППР. Там немає вимог з приводу його обсягу. Там немає обов’язку щодо обґрунтування калькуляції розміру боргу. Адже недоїмка має не просто констатуватися декларативно, вона має містити певний розрахунок. А головний нюанс у тому, що класичне ППР може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку, і, якщо його скасують, то це значить, що спір остаточно вирішено на користь платника податків. А які наслідки скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ? Фактично ніяких. Тому що вимога – це лише нагадування про борг. А сам борг продовжує “висіти” в інтегрованій картці, і може стати причиною видачі нової вимоги.

– Чому виникають такі проблеми?

– Взагалі, це глобальна проблема, яку ми бачимо, дивлячись на те, в який спосіб Державна податкова служба реалізує свою компетенцію. Вона оформлює різного типу рішення, ППР, висновки, вимоги про сплату боргу. В принципі, застосувати процедури адміністративного оскарження підприємець може доволі обмежено. Тобто, не всі типи рішень, які спричиняють виникнення негативних фіскальних наслідків, можуть бути оскаржені в адміністративному порядку. Наприклад, класичним варіантом є рішення щодо включення платника податку до переліку ризикових. Його не можна оскаржити як ППР-ку.

Наша позиція по цьому питанню така. Будь-які рішення, дія чи бездіяльність будь-якого суб’єкту владних повноважень, в тому числі і податкового органу, може бути оскаржена в досудовому адміністративному порядку на рівні певної відомчої комісії з розгляду таких скарг чи звернень.

Цей результат, сподіваємось, буде досягнуто в нас в країні після того, як буде прийнятий Закон «Про адміністративну процедуру». Там є окремий розділ п’ятий – про адміністративне оскарження. Тоді він створить ефект парасольки, коли всі суб’єкти владних повноважень, включно з органами місцевої влади, будуть повинні запровадити такий механізм.

– Як зараз ці процедури працюють?

– Зараз ситуація інша. Проблема в тому, що тільки деякі типи недобросовісної поведінки, тільки окремі типи рішень чи бездіяльність – можуть бути оскаржені.

Наприклад, у нас є класичний випадок оскарження рішень державних реєстраторів в так званій Антирейдерській колегії Міністерства юстиції. Це є адміністративне оскарження досудове, коли збирається комісія, відбувається таке собі квазі-судове слухання, пред’являються докази і по результатам приймається висновок, який потім підписується и оформляється наказом міністра юстиції чи заступника. Таким чином, в досудовому порядку відміняється, приміром, реєстраційна дія.

У нас є чудовий спосіб оскаржити результати державних та публічних закупівель в спеціальній комісії, яка існує на рівні Антимонопольного комітету. Вочевидь саме тому ми отримуємо мало скарг по цій тематиці. Це найбільш прогресивний з інституційної точки зору підхід, бо ця комісія знаходиться поза межами відомчих вертикалів, де таке рішення приймається.

Є окремі випадки, наприклад, ті ж самі ППР, які можна оскаржити на рівні ДПС. Зараз в дистанційному режимі ми регулярно відвідуємо відповідні слухання. Там в досудовому порядку можна отримати для себе позитивний результат. Загалом, без участі Ради бізнес-омбудсмена задовольняється десь 15-18% скарг. З нашою участю цей показник доходить десь до 30%.

Але проблема в тому, що не всі види скарг підприємці можуть оскаржити в таких комісіях. Ще раз нагадаю, не можна оскаржити, наприклад, рішення до включення в перелік ризикових та інше.

– А які питання виникають по адмініструванню податку на прибуток?

– Щодо податку на прибуток – вони складають майже 10% скарг по податковій тематиці і третину скарг на податкові перевірки. Проблеми загалом демонструють відсутність однорідності у правозастосовчій практиці, особливо на регіональному рівні. Тут ми виділили такі проблеми.

Наприклад, у бізнеса є проблема з обліком певних витрат, щодо яких податківці вважають, що відсутня розумна економічна мета. Ми до цього скептично ставимося, тому що віднедавна, коли податковий облік в аспекті податку на прибуток було інтегровано з бухгалтерським обліком, не податківці це питання мають вирішувати. За великим рахунком, податківці взагалі не повинні були б заглиблюватись в оцінку того, чи були економічно доцільні певні витрати, які поніс бізнес, якщо ці витрати реально понесені. Якщо ж все-таки застосовувати концепцію “ділової мети”, то, принаймні треба встановити чіткі критерії, якими податкові органи керуються при її застосуванні. Щоб бізнесу можна було чітко зрозуміти, що можна, а що не можна включати до витрат.

Також є проблема в тому, що бізнес має авансом платити податок на прибуток під час виплати дивіденди. У скаргах є ситуації, коли у 4-му кварталі бізнес вже заплатив повністю весь податок за рік і має намір виплатити дивіденди, але приходить вимога від податківців – заплатити авансом податок на прибуток. Це може призвести до переплати податку на прибуток.

– На ваш погляд, у чому саме було важко готувати цей звіт?

– Ми почали його готувати десь в березні-квітні. Деякі розділи, наприклад, по ЄСВ, були вже завершені в кінці квітня . А потім 13 травня приймається закон №592, а згодом – 1 липня була оприлюднена постанова Великої Палати Верховного Суду – нам треба було терміново переробляти цей розділ.

Так само було з податковими перевірками. Спочатку ми гостро критикували практику внесення ДПС протягом календарного року неодноразових змін в план-графік податкових перевірок. Так було до того часу, поки був прийнято закон №466. В цьому законі було прописано, що графіки можуть змінюватись 2 рази на рік. Це непогане рішення, щоб прибрати непередбачуваність дій ДПС. В цьому сенсі стан справ покращився. Але в новому документі є таке поняття, яке дозволяє позачергово вносити зміни до графіків, як «технічна помилка». Це може стати додатковою підставою для внесення коригувань до графіку перевірок частіше, ніж двічі на рік, тобто у спосіб, який фактично розширює повноваження податкових органів.

На наш погляд, ДПС у проведенні перевірок, особливо планових, повинна керуватися виключно ризик-орієнтованим підходом. Як на даний час оцінюється ефективність цієї діяльності? Нам до кінця незрозуміло. Тому одна із наших рекомендацій для Мінфіну – донести чіткий KPI до ДПС, який би дав можливість всім нам оцінити якість ризик-орієнтованого підходу. Це буде стосуватися співвідношення між плановими та позаплановими перевірками. Ми б очікували, що з плином часу кількість планових перевірок повинна збільшуватися, а кількість позапланових – зменшуватися.

Оригінал публікації доступний за посиланням.