You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

Експорт медичних товарів: заборонити не можна дозволити

08.07.2020

Беззаперечним є той факт, що пандемія COVID-19 розділила світ на «до» і «після». Необхідність боротьби зі стрімким поширенням вірусу змушує держави здійснювати низку термінових заходів та приймати подекуди непопулярні рішення. Одним із таких заходів стало введення обмежень щодо експорту товарів. Відповідно до звіту Світової організації торгівлі (далі - СОТ) від 23.04.2020 р., що стосується відповідних заборон та обмежень щодо експорту, заборону або обмеження щодо певних груп товарів ввели 80 країн світу. Згідно з даними СОТ, групи товарів, які охоплюються вказаними обмеженнями, насамперед, включають медичні вироби, засоби для дезінфекції, медикаменти й тести для виявлення вірусів. Водночас деякі держави обмежили також експорт харчових продуктів.

В цьому контексті слід зазначити, що за загальними правилами СОТ, не дозволяються заборони та обмеження, які стосуються експорту. Ст. XI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі передбачає заборону щодо будь-яких квот, а також інших заходів, спрямованих на обмеження обсягів поставок відповідних товарів (повна заборона експорту або імпорту, неавтоматичне ліцензування тощо). Однак із зазначеного правила є винятки. Зокрема, такі заборони чи обмеження експорту можуть застосовуватися тимчасово з метою запобігання чи зменшення критичного дефіциту харчових продуктів або інших товарів. Звичайно, подібні обмеження в умовах пандемії видаються логічними щодо де яких медичних виробів та медичного обладнання, оскільки вони спрямовані на те, щоб уникнути дефіциту на локальних ринках. Якщо говорити про експортні обмеження, які стосуються продуктів харчування, є великі сумніви щодо виправданості таких заходів. Наприклад, дуже складно уявити критичний дефіцит гречки на українському ринку, хоча український Уряд, як ми знаємо, вводив відповідні обмеження. Очевидно, що в цьому конкретному випадку правила СОТ були порушені.

Питання щодо заборони та обмежень експорту є дискусійним. Звичайно, кожній державі потрібно максимально виважено підходити до запровадження таких заходів, при цьому оцінюючи не лише наслідки для національної економіки, але й розуміючи глобальні наслідки відповідних обмежень.

Запровадження обмежень щодо експорту в Україні та пов'язані з цим проблеми

Це питання торкнулося і нашої держави. Зокрема, 11.03.2020 р. Уряд України також тимчасово обмежив експорт товарів протиепідемічного призначення. Обмеження стосувалися експорту водонепроникних лабораторних костюмів, рукавичок, захисних окулярів, респіраторів та ін. Надалі цей список зазнав модифікацій.

Норми Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. на практиці виявили системну проблему для бізнесу, стосовно якої до Ради звернулося декілька підприємств, заснованих португальським та французьким інвестором. Один зі скаржників здійснював свою діяльність на ринку України вже понад 13 років та наймав понад 260 працівників, серед яких багатодітні матері, одинокі матері та особи з інвалідністю. Основною діяльністю скаржників було пошиття швейних виробів (зокрема, медичних халатів з іноземної давальницької сировини).

У березні 2020 р. вантаж скаржників був затриманий на кордоні без жодного офіційного повідомлення та пояснень стосовно причин такої затримки. У процесі розслідування скарг з'ясувалося, що фактично причиною затримки відповідних партій товарів була неоднозначність законодавства. Зокрема, норми Постанови Кабінету Міністрів України №1109 від 24.12.2019 р. (зі змінами, що були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р.), які стосуються обмежень експорту певної продукції, не давали чіткого розуміння, чи поширюються обмеження на реекспорт продукції.

Відповідно до Митного кодексу України, реекспорт та експорт - це різні митні режими. Водночас Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначає реекспорт через поняття експорту.

Пояснимо поняття «реекспорту» на простому прикладі. Партія певного товару (матеріали та комплектуючі для виготовлення швейного виробу) завозиться в Україну. При цьому такий товар зберігає статус іноземного. Надалі вказаний товар не потрапляє на українські прилавки, на території України з нього виготовляється готовий швейний виріб, який фактично вивозиться закордон з метою його подальшої реалізації (реекспортується).

Як виявилося на практиці, навіть серед митних органів не було єдиного розуміння Постанови №1109: чи поширюються її норми на реекспорт? Державна митна служба України висловила Раді таку позицію: «Норми Постанови №1109 не повинні поширюватися на реекспорт». Надалі ДМС звернулася до Кабінету Міністрів України з відповідним листом.

На початку квітня КМУ прийняв Постанову №268, згідно з якою були внесені зміни до Постанови №1109. В новому документі вже було чітко визначено, що обмеження у Постанові №1109 не поширюються на реекcпорт. Таким чином, завдяки втручанню Ради, після відповідних роз'яснень Державної митної служби України та внесення змін до Постанови №1109, нові партії товару скаржників успішно перетнули кордон.

Вирішення вказаної системної проблеми мало важливе значення, адже завдяки цьому вдалося зберегти робочі місця для українських громадян. Підприємства змогли надалі успішно здійснювати свою діяльність на території України та сплачувати податки до бюджету.

А як щодо відповідальності?

Окремо слід зупинитися на тому, що наразі на розгляді Парламенту знаходиться проект Закону, який стосується криміналізації вивезення (пересилання) через митний кордон України товарів протиепідемічного призначення. Цим законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України ст. 201-2 та передбачити кримінальну відповідальність за вивезення (пересилання) у значному розмірі через митний кордон України, поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, товарів протиепідемічного призначення, експорт яких підлягає ліцензуванню, або вивезення (пересилання) яких громадянами за межі митної території України не допускається. 30.03.2020 р. законопроект був прийнятий у першому читанні.

Цікавим є те, що в першому варіанті проекту планувалося визначити, що поняття «експорт товарів протиепідемічного призначення, що підлягають ліцензуванню», вживається саме у розумінні Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Таким чином, можна зробити висновок про те, що криміналізація мала стосуватися також випадків реекспорту.

Зазначене видається нелогічним, оскільки в пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що необхідність встановлення відповідної кримінальної відповідальності зумовлена саме внесенням відповідних змін 11.03.2020 р. до Постанови №1109. Отже, оскільки Постанова №1109 не стосується випадків реекспорту, то вказаний законопроект не має його стосуватися.

У тексті законопроекту до другого читання від 05.05.2020 р. положення, яке надавало підстави говорити про те, що криміналізація стосується також випадків реекспорту, було видалене. Сподіваємося, що у фінальному варіанті закону вказане положення буде відсутнє.

Висновок

Варто зазначити, що нормативні акти, які стосуються відповідних карантинних обмежень, приймаються у доволі екстреному режимі, а недостатньо зважені рішення можуть мати вкрай негативні наслідки. Зокрема, заборона експорту зменшує обсяг виручки в іноземній валюті, що сприяє ослабленню української валюти. Слабка гривня означатиме, що вартість товарів, які імпортуються в Україну, ставатимуть дорожчими на українському ринку. Окрім того, рівень українських заробітних плат у перерахунку на іноземну валюту зменшуватиметься, хоча він і так є не дуже високим.

Серед іншого, певні неточності нормативних актів, якими вводяться відповідні обмеження, можуть виявлятися вже під час їх безпосереднього застосування. Наявність таких неточностей може призводити до серйозних наслідків: невиконання зобов'язань перед іноземними контрагентами, втрата довіри як до надій ного бізнес-партнера, часткове або навіть повне зупинення діяльності підприємств та зменшення інвестиційної привабливості держави. Саме тому надзвичайно важливим є вчасне виявлення подібних проблем та здійснення необхідних заходів з метою їх усунення.

Оригінал публікації читайте за посиланням.