Реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ більше не обнулятиметься при незаконному анулюванні реєстрації платників ПДВ (Taxlink)

Реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ більше не обнулятиметься при незаконному анулюванні реєстрації платників ПДВ. Про це TaxLink розповіли інспектори Ради бізнес-омбудсмена Володимир Забудський та Марина Павленчик.
За останні роки складно пригадати більш обговорюваний пакет змін до Податкового кодексу України, ніж Закон № 466 IX (раніше відомий як законопроект 1210).
У той час як загальних оглядів його позитивних і негативних сторін написано вже чимало, ми зупинимося лише на одному точковому, але важливому для багатьох платників ПДВ аспекті, який залишився практично непоміченим оглядачами через набагато більш резонансні нововведення.
Між тим, цей аспект свідчить про вирішення системної проблеми, боротьбі з якою Рада бізнес-омбудсмена приділила чимало часу та зусиль (одних тільки офіційних звернень на ім’я зацікавлених органів довелося написати не менше десяти).
Перша ластівка
Вперше про цю проблему Рада дізналася в жовтні 2018 року, отримавши скаргу київської клінінгової компанії. У жовтні 2015 року, за три роки до звернення до Ради, компанія дізналася про те, що податковий орган анулював її реєстрацію як платника ПДВ нібито через її відсутність за місцезнаходженням. Оскільки компанія вела реальну діяльність, вона одразу ж зареєструвалася заново. Однак, реєстраційний ліміт компанії в системі електронного адміністрування ПДВ в розмірі понад 230 тис. грн., сформований головним чином за рахунок «вхідного» ПДВ (придбання товарів і послуг), безповоротно зник. Щоб продовжити діяльність, треба було поповнювати рахунок «живими» грошима.
Бажаючи офіційно зафіксувати протиправність рішення податкового органу про анулювання своєї реєстрації, компанія звернулася до суду. Судова тяганина зайняла довгий час. Але в жовтні 2017 року, нарешті, набрало законної сили судове рішення, прийняте на користь платника податків. Суд скасував рішення про анулювання його реєстрації і зобов’язав податковий орган відновити первинну реєстрацію.
На жаль, суд у своєму рішенні не торкався питання відновлення реєстраційного ліміту. На той момент в судовій практиці переважав підхід, відповідно до якого вирішення такого питання судом в межах подібної суперечки було б передчасним. Ілюстрацією такого підходу може бути Постанова Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі № 820/159/16 .
До моменту звернення до Ради підприємство витратило понад рік, безуспішно намагаючись самостійно переконати податковий орган відновити свій реєстраційний ліміт. Але навіть і після того, як до справи долучилися ми, ситуація так і не зрушила з «мертвої точки». Податковий орган виправив дані в реєстрі платників ПДВ, вказавши, що датою реєстрації скаржника є дата його первинної (а не повторної) реєстрації. На цьому, податківці вважали судове рішення виконаним. Виконувати дію, яка чітко випливала з логіки ситуації, але прямо не була прописана в рішенні суду (відновлювати реєстраційний ліміт), контролюючий орган відмовився.
Непоодинокий випадок
Під час розслідування поступово стало зрозуміло, що мова не йде виключно про індивідуальну проблему конкретного скаржника. Механізм відновлення «обнуленого» реєстраційного ліміту був відсутній взагалі. І це при тому, що саме по собі «обнулення» ніколи не було передбачено законодавством. Воно базувалося виключно на фіскальній логіці, згідно з якою відкриття нового рахунку в СЕА ПДВ означає для платника податків «життя з чистого аркуша», хоча платник податків і той самий (та ж юридична особа з тим самим індивідуальним податковим номером).
Однозначне підтвердження того, що проблема має системний характер, Рада отримала в травні 2019 року, отримавши ще одну скаргу такого ж характеру від іншого київського підприємства, яке займалося оптовою торгівлею паливом. Обставини справи були дуже схожі, якщо не брати до уваги того, що сума «втраченого» реєстраційного ліміту на цей раз сягнула 3,1 млн. грн.
І ці два кейси були всього лише «верхівкою айсберга». Звернувшись з інформаційним запитом до Державної фіскальної (на той час) служби України, Рада дізналася, що лише протягом 2016-2018 років кількість платників ПДВ, яким була незаконно анульована (а годом відновлена) реєстрація, досягла 191. Всім їм довелося зіткнутися зі зникненням реєстраційного ліміту.
Всі дороги ведуть в Раду
Рада тривалий час намагалася переконати податкові органи, що якщо «обнулення» реєстраційного ліміту не передбачено законом, то і його скасування не вимагає прямої вказівки в законі. Однак, позиція податківців була іншою. Вони не бачили можливості вирішити проблему, якщо питання не буде врегульовано Податковим кодексом України.
На щастя, відповідна законодавча ініціатива нарешті з’явилася у вересні 2019 року. Однак, проблема була в тому, що вона знайшлася в депутатському законопроекті № 1210-1, який був альтернативою гучному законопроекту № 1210. Вже тоді було зрозуміло, що шанси в альтернативного проекту бути прийнятим невеликі. А значить, і корисна норма ризикувала піти в небуття разом з ним.
Що також важливо, законопроект не передбачав ретроспективного застосування норми. А це означало, що скаржників, над кейсами яких Рада вже працювала, вона не рятувала. Останнім в такому випадку залишалося лише відстоювати свої права в черговому судовому процесі.
У листопаді 2019 року Рада звернулася до профільного комітету Верховної Ради України з проханням звернути увагу на цю норму і зберегти її в законопроекті, який врешті буде прийнятий (якщо це буде 1210 – перенести її туди). Також, Рада озвучила пропозицію зробити норму ретроспективною. Були навіть виписані відповідні формулювання.
Перемога лише наполовину
Опублікування в травні 2020 року Закону № 466 IX (раніше відомого як законопроект 1210) нарешті дозволив Раді підвести риску під більш ніж 1,5-річною роботою.
Норма, яка вирішує проблему на майбутнє, зрештою все ж була прийнята. Вона була перенесена з законопроекту №1210-1 до законопроекту № 1210 в другому читанні. І це означає, що безповоротне обнулення реєстраційного ліміту при анулюванні і подальшому відновленні реєстрації платника ПДВ стане історією.
Варто підкреслити, що мова йде саме про відновлення реєстрації за рішенням суду або контролюючого органу вищого рівня. Проста повторна реєстрація (без оскарження законності анулювання первинної) реєстраційний ліміт не поверне.
Також, необхідно враховувати, що нову законодавчу норму ще необхідно реалізувати технічно. Для цього податковим органам може знадобитися попрацювати над програмним забезпеченням СЕА ПДВ. Ми сподіваємося, що багато часу це не забере.
Незважаючи на ці нюанси, системну проблему можна вважати вирішеною.
На жаль, як це дуже часто трапляється в Україні в подібних ситуаціях, проблема була вирішена лише на майбутнє. Ретроспективної дії відповідна норма не матиме. Тим, хто потрапив в подібну ситуацію до набуття чинності Закону № 466 IX, свій «обнулений» ліміт, окрім як за рішенням суду, яке прямо зобов’язує податковий орган це зробити, вже не відновити. Технічна складність виконання такого рішення на практиці – питання окреме.
У той же час, з огляду на необхідну реакцію на складнощі, з якими зіткнувся бізнес у зв’язку з карантинними заходами, Офіс Президента оголосив про невідкладне напрацювання пакету змін, які мають на меті усунути технічні та логічні невідповідності в податковому законодавстві. Таким чином, існує ймовірність того, що в найближчому майбутньому проблема обнулення реєстраційного ліміту зможе отримати механізм вирішення ще й ретроспективно.
Оригінал статті за посиланням.