You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

«Бути українським омбудсменом цікавіше, ніж польським депутатом»

14.11.2019

 

Восени цього року офіс бізнес-омбудсмена України очолив Марчін Свєнчіцький – польський політик, колишній мер Варшави. Він вже працював в Україні до 2011 року – допомагав при Міністерстві економіки готуватися до вступу України до Світової організації торгівлі.

Офіс бізнес-омбудсмена було створено у 2014 році, установа безкоштовно допомагає захищати підприємців у їхніх взаємовідносинах з органами державної влади, не звертаючись до суду.

Цікаво, що в Польщі офіс бізнес-омбудсмена запрацював лише два роки тому. І він працює тільки для малого та середнього бізнесу. Бо там немає стільки проблем, як в Україні.

В інтерв’ю The Page Свєнчіцький розповів, як українським підприємцям вирішувати суперечки з податковою, прокуратурою та іншими державними органами.

– Як ваша мета на цій посаді. Чого ви прагнете?

– Моя мета зробити так, що бізнес в Україні почувався безпечно. Щоб представники органів державної влади дотримувалися закону. Щоб їм можна було довіряти. Інакше кажучи, зробити так, щоб бізнес-клімат тут був кращим. Щоб інвестори довіряли та вкладали в країну гроші.

– Щоб досягти цієї мети, треба спочатку оцінити ситуацію, а потім намалювати картину того, чого ви прагнете досягти. Як би ви описали бізнес-клімат зараз?

– Я дивлюся на місце, яке посідає країна в рейтингу Doing Busines. Україна покращує свої позиції. Та головне не в рейтингу. І навіть не у законодавстві. Проблема України – корупція, рейдерство, незалежність судів. Ось це найслабші складові українського бізнес-клімату. Не податки, не законодавство. Все можна покращувати. Але без знищення рейдерства, подолання корупції, незалежних судів бізнес-клімат не буде хорошим.

– Але очевидно ж, що це не залежить від вашої компетенції. Це колосальне завдання. Що саме ви плануєте робити?

– Наш офіс допомагає вирішити цю проблему. Адже якщо якась компанія отримує рішення від державних органів і відчуває, що воно незаконне, вони можуть звернутися зі скаргою до нас. У нас працюють дуже хороші українські юристи. Вони розберуться та з’ясують. Ящо правда на боці бізнесу, то ми втрутимося в ситуацію. Потім ми звернемося до керівників установ, якщо потрібно – до міністрів, щоб захистити підприємця.

– Назвіть, будь ласка, ваші п’ять ключових завдань на цій посаді.

– Перше, що, очевидно, треба зробити, – так це ухвалити закон про бізнес-омбудсмена. Щоб наша робота будувалася не на угоді між офісом і урядом, а на підставі закону, ухваленого Верховною Радою. Після цього я б хотів, щоб були затверджені системні рекомендації. Адже окрім індивідуальних випадків, є загальні проблеми бізнесу. Кожні пів року ми готуємо звіт про системні проблеми та вносимо пропозиції для покращення законодавства у сфері податків, митниці, різних правил для роботи. Це може стосуватися доступу до електроенергії, торгівлі, адміністративних процедур. На сьогодні ми запропонували 360 рекомендацій. З них втілено у життя близько 40%. Ми сподіваємося, що Верховна Рада ухвалить рекомендації щодо рейдерства.

«Моя мета – зробити так, щоб парламент та уряд могли використати усі ці напрацювання».

– Які організації вас підтримують? Зрозуміло, що уряд підписав з офісом бізнес-омбудсмена меморандум. Але чи є підтримка з боку міжнародних фінансових інститутів?

– У нашій наглядовій раді є представники держави, а також двох міжнародних організацій – ЄБРР та ОЕСР, а також п’ятьох українських бізнес-організацій.

– А хто може розраховувати на вашу підтримку – малий, середній чи великий бізнес?

– Будь-який бізнес. До нас 80% звернень надходять від суто українських компаній, ще 17% – від тих, що утворені за участі іноземного капіталу. Водночас скаржаться переважно представники малого та середнього бізнесу – від них 75% звернень. Від великих компаній – лише 22%.

– Чи бувають випади, коли скаргу подає дуже мала компанія?

– Так, якщо це зареєстрований підприємець.

– Тобто вони можуть до вас звернутися, і ви безплатно надасте їм домогу?

– Так, безплатно. Але є певні вимоги. Треба, щоб підприємець хоча б одноразово самостійно формально звернувся до державної установи. Також ми не втручаємося в ситуацію після того, як суд вже ухвалив рішення. Ми не скасовуємо судові рішення. Але ми можемо допомогти виконати судове рішення, якщо цього не роблять державні структури. Також справа не може бути понад річної давності. І це обов’язково повинна бути справа між бізнесом і урядом, а не між двома компаніями.

Якщо ці умови виконуються, ми беремо скаргу до розгляду. Рішення про це ухвалюється протягом десяти днів.

Після десяти днів ми одразу починаємо працювати над справою. У нас є дуже хороші юристи. Вони безкоштовні для тих, хто скаржиться. У нас також є власний критерій успішності – ми повинні вирішити проблему за 90 днів. Якщо цього не відбувається, ми надаємо рекомендації і стежимо за тим, яка вони виконуються.

Андрій Юхименко, Ольга Шульга

Оригінал публцікації доступний за посиланням