На практиці. Ваша компанія виграла суд — проблему з податковою вирішено?

Щорічно десятки тисяч суперечок за участю бізнесу розглядаються в адміністративних судах. Суди часто приймають рішення на користь бізнесу. Але замість щасливого фіналу, сприятливе судове рішення іноді стає стартом для іншого процесу, часом не менш тривалого. Справа за тим, щоб змусити державу виконати невигідне для себе судове рішення. У цьому матеріалі проаналізуємо кілька прикладів з практики Ради бізнес-омбудсмена за фіскальною темою. До речі, загалом Рада отримала 204 скарги, в яких порушено проблему невиконання судових рішень податковими і митними органами.
Епопея з заблокованими накладними 
Бізнес уже встиг познайомитися з системою автоматизованого блокування «підозрілих» податкових накладних, яка запрацювала влітку 2017 року (з липня 2017 року до середини травня 2019 року Рада отримала 1207 таких скарг). 
Після перезапуску системи в березні 2018 року кількість скарг щодо незаконних блокувань значно знизилася. Але з’явився новий відтінок проблеми. Ми почали частіше отримувати скарги від підприємців, які повідомляли, що фіскальні органи відтягують виконання судових рішень про реєстрацію податкових накладних. Навіть після підключення Ради до таких справ, податкові органи часто робили «відписки» про те, що виконання судового рішення «в процесі». Як правило, податкові накладні в результаті реєструвалися, але лише після декількох письмових звернень. 
Гроші, які зникли «на півдорозі» 
У ще складнішій ситуації опинилися підприємці, які за часів сумнозвісного «банкопаду» не змогли заплатити податок зі свого банківського рахунку в бюджет. Бізнес-омбудсмен отримав кілька скарг від таких платників податків. Одну зі скарг подало адвокатське об’єднання з Києва, у якого з цієї причини в на початку 2015 року не було доставлено в бюджет близько 25 тис. грн. податку. 
Виникла принципова суперечка, чи вважається «сплаченою» сума податку, що зависла в неплатоспроможних банках, незважаючи на подачу платником податків платіжного доручення, і наявність необхідної суми у нього на рахунку. Суд ще в листопаді 2016 року вирішив суперечку на користь платника податків. Суд зобов’язав податковий орган виправити дані в інтегрованій картці платника податків, видаливши інформацію про податковий борг. 
Але фіскальний орган не виконує судове рішення, мотивуючи це його «неправильністю» і наявністю «ризиків для бюджету», а також нерозумінням того, як його виконати (адже ручне втручання в роботу електронної інтегрованої картки обмежене технічно і законодавчо). Дотепер працює спеціальна робоча група ДФС України, яка розробляє механізм виконання таких судових рішень. 
Позиція Ради у таких справах однозначна: судове рішення, яке набрало законної чинності, потрібно виконувати – навіть тим, хто з ним категорично не згодний. 
Непоправні втрати при помилковому анулюванні ПДВ-реєстрації 
У непростому становищі опинилася клінінгова компанія з Києва, якій наприкінці 2015 року незаконно анулювали реєстрацію платника ПДВ. Компанія відновила свою реєстрацію через суд. Судове рішення на користь компанії набрало в законної чинності ще в жовтні 2017 року. Але при анулюванні реєстрації у неї зникла реєстраційна сума в системі електронного адміністрування ПДВ в розмірі близько 230 тис. грн. 
ДФС України досі відмовляється відновлювати цю суму, оскільки скаржник не просив про це суд, і судове рішення прямо не зобов’язує це зробити. Однак заковика в тому, що скаржник не мав можливості заявити суду таку вимогу. Верховний Суд висловив чітку позицію, що в суперечках про анулювання ПДВ-реєстрації судам слід вважати подібні вимоги передчасними і відхиляти їх. Позиція ДФС, яка відмовляється відновлювати спірну суму без прямої вказівки про це в судовому рішенні, поставила скаржника в ситуацію, коли йому залишається лише звертатися до суду повторно, або ж змиритися із втратою реєстраційної суми.
Ми в Раді досі продовжуємо робочу комунікацію з ДФС і Мінфіном для зміни цієї позиції.
Операція «ліквідація» 
Зіткнувся з труднощами і підприємець з Волині, який вирішив у листопаді 2015 року закрити своє приватне підприємство. Довести процедуру до кінця йому не вдається досі, адже обласний податковий орган блокує ліквідацію підприємства через нібито недосплачений податок і штраф у загальному розмірі 300 тис. грн. 
Скаржник виграв суди першої та апеляційної інстанцій з цього питання. Відповідно до закону, податкове повідомлення-рішення, яким було донараховано цю суму, вважається відкликаним ще з лютого 2017 року. Однак, фіскальний орган свої заперечення проти їх ліквідації не відкликав. Це мотивується очікуванням результату розгляду справи в суді касаційної інстанції, де справа чекає розгляду вже майже два роки. При цьому податковий орган випускає з уваги, що, відповідно до закону, касаційне оскарження не впливає на набрання рішенням суду законної чинності, і на необхідність його виконання. 
Рада привела розгорнуту правову аргументацію на предмет того, що факт знаходження справи у Верховному Суді не є підставою для блокування процедури ліквідації, тим більше, що Верховний Суд відмовився на прохання відповідача припинити дію судових рішень судів попередніх інстанцій. На жаль, до позиції Ради податковий орган поки що не прислухався. 
Висновки 
У країні, в якій судове рішення може довго не виконуватися державою як «неправильне», або в зв’язку з «технічними складнощами», бізнес не відчуває себе захищеним від незаконних дій влади. Така країна навряд чи має шанс стати привабливою для потенційних інвесторів. 
Ситуацію потрібно змінювати. Високорангові чиновники повинні стати двигунами змін. Вони повинні чітко окреслити своїм підлеглим межі дозволеного, поставивши невиконання судових рішень за межі цих кордонів. 
Доцільно ввести адміністративні штрафи за невиконання судових рішень. У Міністерстві юстиції України зараз знаходиться відповідний законопроект, розроблений за участю Ради. Сподіваємося, що законопроект буде внесено до парламенту і прийнято. 
Для тих же випадків, коли йдеться про виняткову несумлінність чиновників – немає іншого виходу, крім як «підключати» статті 382 Кримінального кодексу України (умисне невиконання судових рішень). На сьогоднішній день правоохоронні органи активно її не використовують. В судовому реєстрі нам не вдалося знайти за останній рік хоча б один обвинувальний вирок за цією статтею, винесений проти посадових осіб державних органів. На наш погляд, у крайніх випадках, коли є умисел, ця стаття все ж повинна застосовуватися.
Оригінал статті доступний за посиланням