You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

«Навіщо блокують накладні» (Новое Время Бизнес, 12.12.2017)

13.12.2017

Навіщо блокують накладні

Протягом липня-грудня 2017 року Рада бізнес-омбудсмена отримала від підприємців вже близько 450 скарг, пов’язаних із блокуванням податкових накладних.

Це практично половина від усіх отриманих нами скарг за цей період. Проблема, що на перший погляд має технічний характер, набула широкого розголосу, оскільки істотно зачепила інтереси малого бізнесу. Ситуацію із блокуванням накладних часто наводять як приклад тиску на підприємців та свавілля з боку державних органів.

Та спробуємо абстрагуватись від емоцій й окреслити основні аспекти цієї ситуації у простих словах, не заглиблюючись до бухгалтерської та юридичної термінології.

Для чого потрібні накладні

Податкові накладні є найважливішим документом у системі адміністрування відомого всім податку на додану вартість (ПДВ). Накладна оформляється між платниками ПДВ – продавцем та покупцем. Коли продавець відвантажує товар, надає послуги або отримує від покупця передоплату, він оформлює електронну податкову накладну та реєструє її в єдиному реєстрі.

Зареєстрована накладна надає покупцеві право на податковий кредит, тобто – право зменшити суму ПДВ, яку йому належить сплатити до бюджету за підсумками місяця, на суму ПДВ, що входить до вартості придбаного товару або отриманої послуги. В певних випадках він може навіть претендувати на відшкодування ПДВ з державного бюджету

Чому блокуються накладні

Дуже поширеними є зловживання зі сплатою ПДВ. Після масштабної реформи адміністрування податку, яка перекрила існуючі раніше "схеми", основним способом зловживань стали "скрутки". Такі маніпуляції починаються з легального імпорту в Україну товару, з якого при розмитненні сплачується ПДВ. Потім імпортований товар реалізують на "чорному ринку", а за документами оформляють нібито продаж товару підприємству, яке бажає отримати податковий кредит та "зекономити" таким чином на сплаті податку до бюджету.

Спочатку податкові органи намагались виявляти "скрутників" за певними характерними ознаками, аналізуючи дані в системі електронного адміністрування податку, та позбавляти їх можливості реєструвати накладні, розриваючи з такими платниками договори про подання електронної звітності.

Рада бізнес-омбудсмена негативно оцінювала цю практику, з приводу якої було отримано 139 скарг від бізнесу. Адже критерії "підозрілості" платників, що є підставою для розірвання з ними договорів, не були врегульовані законом. Фактично кожне таке рішення приймали на власний розсуд працівники ДФС. Крім того, "підозрілі" підприємства позбавлялись можливості не лише реєструвати накладні, а й навіть подавати податкові декларації, чим порушились їхні основоположні права.

Тому ми вітали ініціативу Мінфіну перевести боротьбу зі "скрутниками" у правове поле. На законодавчому рівні була запроваджена система автоматизованого моніторингу накладних – та сама, що почала працювати з початку липня та зараз піддається критиці з боку бізнесу. Між тим, ідея розробників – досить прогресивна. За належної роботи система практично миттєво виявляє за визначеними критеріям та блокує значну частину "фіктивного" ПДВ. При цьому блокуються лише конкретні накладні, що є менш травматичним для платника податків, аніж повне відімкнення від системи подання звітності.

Які наслідки блокування

Внаслідок блокування накладної покупець втрачає право на податковий кредит. Для продавця це може на практиці означати погіршення чи припинення стосунків зі своїм бізнес-партнером, а подекуди й штрафні санкції від останнього.

Чи можна розблокувати накладну

Розробники передбачили імовірність помилки, внаслідок якої блокується "справжня" накладна, а не пов'язана зі "скруткою". За нашими спостереженнями, у такі ситуації частіше за інші потрапляють аграрні, виробничі, будівельні, транспортні та інші подібні підприємства, які купують здебільшого сировину та витратні матеріали, а продають – готову продукцію чи послуги. Автоматизована система не завжди правильно "розуміє" специфіку такого бізнесу. Тому, зафіксувавши невідповідність між типами та/або обсягами товарів/послуг на "вході" та на "виході", система подекуди блокує податкові накладні таких підприємств.

Для подібних випадків було передбачено можливість їх розблокувати. Щоб розблокувати накладну, продавець повинен подати до ДФС пакет документів, визначений законом, який підтверджує, що операція, за якою виписана податкова накладна, не є фіктивною. Спеціальна комісія при ДФС вивчає документи та протягом 5 робочих днів приймає рішення щодо розблокування накладної. У випадку незгоди з рішенням вищезазначеної комісії платник податків може оскаржити його в іншій спеціальній комісії. За згаданою комісією залишається останнє слово. Після перегляду рішення цією спеціальною комісією воно може бути скасоване лише судом.

Чи можна запобігти блокуванню накладних

Така можливість теж передбачена. Платник податків, якому заблокували накладну, виписану в межах його повсякденних бізнес-операцій, може подати спеціальну таблицю, яка пояснює зміст таких операцій (які типи товарів чи послуг він купує та які продає). У таблицю можна включити лише ті товари та послуги, що постачаються платником, стосовно яких вже були заблоковані накладні. Якщо комісія ДФС прийме таку таблицю, то платник отримає на майбутнє імунітет від блокування накладних стосовно зазначених у таблиці типів товарів та послуг.

Йдучи назустріч проблемам сільгоспвиробників, Мінфін та ДФС запровадили для останніх можливість подати спеціальну таблицю завчасно, не чекаючи, поки в них буде заблоковано хоча б одну накладну. Також для них передбачили автоматичне прийняття таблиці за дотримання низки критеріїв, включаючи наявність в агропідприємства певної площі земель сільськогосподарського призначення.

Нарешті, згідно з останніми законодавчими нововведеннями було передбачено автоматичне прийняття таблиці в усіх платників, які несуть податкове навантаження більш ніж 2% від обороту, за умови відсутності істотного (більш ніж на 30%) зростання обсягу оподатковуваних операцій порівняно із максимальним обсягом за останні 12 місяців. Автоматичне врахування дозволяється за умови включення до таблиці лише тих типів товарів та послуг, які становлять понад чверть обороту платника податків з 1 січня 2017 року.

Щоправда, комісія при ДФС зберігає за собою право відхилити подану таблицю або скасувати таблицю, прийняту раніше (у тому числі автоматично). Таке рішення комісія може прийняти за наявності в неї інформації про те, що в таблиці були наведені недостовірні дані. Останнім часом Рада отримує дедалі більше скарг, які стосуються невмотивованого відхилення чи скасування таблиць.

На що скаржиться бізнес

Бізнес скаржиться, що система блокує значну кількість "реальних" накладних, а розблокувати їх не вдається, так само як не вдається і домогтися прийняття "захисної" таблиці. Комісії при ДФС затягують прийняття рішень та зрештою часто відмовляють платникам. При цьому комісії приймають однотипні рішення за затвердженими формами, які не передбачають навіть граф, де могла б бути наведена детальна аргументація.

Ситуація ускладнюється інформаційним вакуумом між ДФС та платниками в цьому питанні: прямий зв'язок з комісіями відсутній, а податкові інспектори на місцевому рівні та консультанти на "гарячій лінії" не володіють достатньою інформацією.

Що наразі відбувається із системою

Станом на середину грудня 2017 року система продовжує працювати у звичайному режимі. Водночас, 7 грудня 2017 року Верховною Радою було прийнято в цілому законопроект No. 6776-Д , який передбачає тимчасове зупинення її роботи. Станом на час підготовки цього матеріалу закон ще не був підписаний президентом України.

У разі підписання закону система припинить роботу 2 січня 2018 року. З цього моменту накладні тимчасово не блокуватимуться. Кабіміну при цьому належатиме визначити новий порядок її роботи у термін до 1 березня 2018 року.

Чи варто відновлювати роботу системи

Існує думка, що роботу системи слід повністю припинити і не відновлювати, бо вона генерує забагато проблем для бізнесу. Проте доцільність такого кардинального рішення є сумнівною. Його наслідком стане повернення до попередньої практики боротьби зі «скрутками», яка криє в собі значно більші ризики, а також втрата переваг, які може забезпечити система у довгостроковій перспективі.

Йдеться про такі переваги, як практично повне зникнення податкових перевірок з ПДВ та автоматичне відшкодування цього податку тим платникам, які мають на це право (до цього відшкодування відбувалося лише після перевірки та було архіскладною справою).

Тому більш виваженою виглядає пропозиція не відмовлятися від системи, а наполегливо працювати над усуненням недоліків, які заважають її нормальній роботі, та в розумні терміни відновити її функціонування вже у вдосконаленому вигляді.

Що саме можна покращити

Наразі важко прогнозувати, у якому вигляді буде відновлено роботу системи після 1 березня 2018 року та чи відбудеться це в запланований термін. Не виключено, що уряд ухвалить норми, які істотно змінять принципи роботи системи. Адже наразі з цього приводу існує багато різних пропозицій та підходів.

Якщо припустити, що система усе ж працюватиме у варіанті, близькому до теперішнього, то для її вдосконалення вбачається доцільним передусім вжити таких заходів. По-перше, слід убезпечити бізнес від порушень обома комісіям ДФС термінів прийняття рішень, які встановлює закон: 5 робочих та 10 календарних днів відповідно. Для цього необхідне безспірне розблокування «за принципом мовчазної згоди» тих накладних, стосовно яких не прийнято своєчасного рішення. Цей принцип вже закріплено законом, тому ДФС залишилось вжити технічних заходів, що гарантують автоматизоване, без будь-якого впливу людського фактору, розблокування накладних, щодо яких відсутнє рішення.

По-друге, слід відійти від практики надання комісіями шаблонних відповідей та забезпечити винесення ними виключно вмотивованих рішень, а також налагодити ефективну комунікацію комісій із платниками податків. Для втілення згаданих кроків доцільно виділити комісіям додаткові людські ресурси та забезпечити повне переведенням їхнього документообігу в електронну форму, подолавши таким чином їхню надмірну завантаженість.

По-третє, існує нагальна потреба в законодавчому врегулюванні порядку складання, подання, прийняття або відхилення та подальшого скасування «захисних» таблиць. Адже бізнес має чітко розуміти, як правильно заповнювати ці таблиці та з яких причин їх відхиляються або скасовуються комісією ДФС.

Вирішення вказаних проблем до моменту повторного запуску системи здатне значно знизити напругу d бізнес-середовищі та забезпечити роботу системи у спокійному робочому руслі.

Рада неодноразово надавала свої пропозиції щодо виправлення ситуації до ДФС та Мінфіну, та продовжить наполегливо працювати з цими відомствами для їхньої імплементації у процесі розроблення нового порядку роботи системи.

Оригінал статтті доступний за посиланням: http://bit.ly/2C0CWZh