Раду бізнес-омбудсмена, незалежний консультативно-дорадчий орган КМУ, започаткували у грудні 2014 року з метою належного захисту інтересів українського бізнесу в державних органах. Про те, як вплинула діяльність Ради на український бізнес та його відносини із державою, розповіла заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка в інтерв’ю «Будуй своє».
Рада бізнес-омбудсмена працює майже три роки. Яка натепер ситуація із захистом прав підприємців? Чи збільшилася кількість звернень до вас порівняно з минулими роками?
Так, ми бачимо, що довіра підприємців до нас зростає. Можна також відзначити, що їхня кількість збільшується після наших візитів до регіонів.
Наш статус доволі специфічний, Рада не є державною організацією, а лише консультативно-дорадчим органом при Уряді України. Через це спочатку ми відчували певний скепсис підприємців, що зверталися до нас із скаргами. Вони мали сумніви щодо того, наскільки ми здатні вирішувати їхні проблеми. З часом ми зарекомендували себе як ефективні незаангажовані фахівці, і нині бізнес довіряє нам. Для прикладу, якщо 2015 року ми отримали 585 скарг, 2016-го – 868, то станом на вересень 2017-го ми вже мали 909 скарг, що підтверджує суттєвий приріст звернень.
Як налагоджували комунікацію із підприємцями?
Коли склад Ради бізнес-омбудсмена був сформований, ми провели широку інформаційну кампанію, де повідомили громадськість про створення Ради та її повноваження щодо захисту прав підприємців. Кабмін поширив інформацію дипломатичними каналами.
Окрім того, у нашій Наглядовій раді є представники п’яти найбільших українських бізнес-асоціацій, які проінформували своїх членів про можливість звертатися до нас із проблемами, що стосуються відносин із державними органами.
Як підприємець може звернутися до Ради?
Ми розробили максимально простий механізм подання звернень, щоб заявник витрачав щонайменше часу на бюрократичні питання, адже його завдання – робити бізнес, а наша – допомагати йому в цьому.
На сайті Ради є опція «Подати скаргу». За нею заявник прийде до простої форми, де має залишити реквізити своєї компанії, контакти, коротко описати свою проблему, а також за потреби додати скановані документи. Звернення надходить до нашої системи і за принципом автоматичного розподілу потрапляє до інспектора, який має за 10 днів розглянути його та надати пропозиції щодо подальшої роботи. Іноді інспектор вимагає від заявника додаткові документи, щоб упевнитися в ефективності обраної стратегії.
Остаточне рішення про те, чи брати в роботу заявку, виносять члени Ради – сам омбудсмен або один із його заступників. Далі відкривається справа і розпочинається розслідування. Усі справи ведемо в електронному вигляді, але іноді нам надсилають паперові скарги, ми їх переводимо в електронну форму і теж долучаємо до справи.
Ми постійно працюємо над тим, щоб отримувати всю потрібну для нашої роботи інформацію про заявників з офіційних відкритих джерел, не завантажуючи їх додатковими запитами.
Які причини відхилення заявок?
По-перше, існують формальні причини для відхилення заявок. Наприклад, ми не розглядаємо скарги «бізнес vs бізнес». По-друге, ми не беремо справи, в яких заявник не використав хоча б один із передбачених державою апеляційних механізмів.
Також відхиляються скарги, де вже винесено судові рішення, бо ми не маємо права ставити їх під сумнів. Але якщо судове рішення не виконане, тоді ми беремо справу в роботу. Окрім того, ми маємо право відхилити скаргу, якщо вона дуже задавнена. Хоча навіть у застарілих справах ми намагаємося знайти деталі, за які можна «вчепитися» і почати розслідування.
Іноді такі справи не мають ходу, бо в законодавстві є прогалини. Тоді ми працюємо над ними окремо і надаємо рекомендації щодо зміни законодавства. Ми робимо це в рамках наших повноважень – подаємо сигнал державним органам, що існують проблеми та невирішені завдання. Це особливо актуально, якщо певна проблема має системний характер.
В якому форматі ви подаєте ці сигнали державі?
Для цього є механізм – підготовка системних рекомендацій для Уряду. Натепер підготовлено вісім пакетів таких рекомендацій, над дев’ятим ми зараз працюємо. Раніше ми надавали їх щокварталу, тепер раз на півроку.
Наше завдання – вказати Уряду на шляхи вирішення проблеми і сприяти цьому, надавши експертну або технічну допомогу. Ми стежимо і за виконанням цих рекомендацій.
Деякі пакети рекомендацій, наприклад, ті, що стосуються реформування податкового законодавства, виконані на 90%. Також імплементуються зміни у зовнішній торгівлі, кримінально-процесуальному законодавстві, щодо децентралізації тощо.
Нині ми контролюємо імплементацію реформи контрольних органів. Визначаємо, наскільки покращилась ситуація і що треба зробити для остаточного запровадження усіх змін.
З якими скаргами до вас звертаються найчастіше?
На жаль, номер один у нашому анти рейтингу – це скарги на роботу Державної фіскальної служби (ДФС). При цьому саме ДФС максимально виконує наші рекомендації. Завдяки цьому вирішуються проблеми не лише певного бізнесу, а й функціонування служби загалом – слабкі місця виявляються і нейтралізуються досить швидко.
Отримуємо багато скарг на правоохоронні органи. Іноді їхні дії нас дуже непокоять, хоча і тут є прогрес. Ми підписали меморандум про співпрацю з Національною поліцією та НАБУ, нещодавно уклади подібний Меморандум з СБУ, тісніше співпрацюємо з Генпрокуратурою.
Ці організації працюють в особливому режимі, тому не мають права розкривати справи, які ведуть. Через це нам раніше було дуже важко наводити аргументи у справах, де фігурували правоохоронні органи. Але завдяки меморандумам ми отримали дієвий інструмент у вигляді експертних груп, робота яких дозволяє налагодити конструктивний діалог, і обидві сторони процесу мають можливість почути одне одного та подивитися на справу під новим кутом.
Бізнес часто скаржиться на органи місцевого самоврядування. В рамках децентралізації вони отримали додаткові права, повноваження і функції, і це виявило низку інституціональних проблем – відсутність фахівців, ресурсів, навичок роботи з бізнесом, а також те, що ми називаємо колективною безвідповідальністю. Іноді місцеві депутати голосують за певне рішення, яке суперечить законодавству, і в їхніх діях дуже важко знайти логіку.
З одного боку, вони ухвалюють рішення в рамках регламенту роботи місцевої ради, тобто все правильно, а з іншого – це рішення суперечить закону. Ми намагаємося вирішити цю проблему, тому рекомендували підтримати конституційні новели щодо запровадження посади префектів, які б спостерігали за дотриманням законодавства. Уже існує відповідний законопроект, проте його, на жаль, досі не ухвалили. Цей дисбаланс призводить до обмеження прав бізнесу і створює ризики для економічного розвитку регіонів.
Чи охоче співпрацюють із Радою державні органи та установи?
Коли ми починали свою роботу, державні органи не знали, які ми маємо повноваження, наскільки ми незаангажовані і чи не лобіюємо чиїхось інтересів. Але тепер місцеві органи влади і державні служби, з якими ми вже налагодили контакт, охоче співпрацюють з нами. Іноді ми наражаємося на опір із впровадженням рекомендацій РБО, але зазвичай це ситуації, які демонструють налаштованість або протидію тим змінам, що відбуваються у країні. На кінець ІІІ кварталу цього року державні органи виконали 87% наданих нами рекомендацій.
В якому форматі Рада співпрацює з Урядом?
Державні органи дуже активно співпрацюють з нами, і ми цінуємо таку взаємодію. Без діалогу нам було б важко бути ефективними, а наші державні партнери-опоненти не отримували б зворотного зв’язку щодо напрямів покращення роботи.
Нині глава Уряду приділяє багато уваги роботі з Радою. Ми регулярно беремо участь у спільних зустрічах із представниками Уряду, Прем’єр-міністром та підприємцями. Уряд дослухається до наших системних рекомендацій. І хоча у державних органах існує деяка інертність щодо імплементації цих змін, це справа часу і наявності політичної волі.
Про який фінансовий ефект від роботи Ради можна говорити сьогодні?
Загальний фінансовий ефект – понад 10,5 млрд грн. Це і повернення ПДВ, і виплати компенсацій підприємствам, чиї співробітники були мобілізовані в АТО, і штрафи та переплачені податки.
Є також непрямі ефекти від нашої роботи – видані дозволи, сертифікати, отримані роз’яснення, закриті кримінальні справи.
Які потенційні ризики найактуальніші для бізнесу?
Будь-який бізнес ризикує тоді, коли від початку своєї діяльності не дотримується законодавства. Це дуже важливий момент. Безперечно, корупція та тиск на бізнес існують, але якщо бізнес робить усе відповідно до законодавства, ризик того, що його перевірятимуть державні ограни, мінімальний. Винятки з цього правила існують, і розслідувати їх – наша робота. Адже корупція – це не лише попит, а й пропозиція. Це питання культури ведення бізнесу. Саме для цього ми спільно з ЄБРР та ОЕСР започаткували UNIС – Всеукраїнську мережу доброчесності та комплаєнсу, нову ініціативу для бізнесу, який прагне працювати прозоро.
Розкажіть докладніше про цю мережу. Яка мета її створення?
У Раді ми дійшли висновку, що на часі змінювати не лише законодавство, а й культуру ведення бізнесу в Україні. Ми бачимо, що підприємці могли б уникнути багатьох проблем, якби бізнес був максимально прозорим. Нині іноземні інвестори мають бажання інвестувати не тільки у великі корпорації, а й у малий та середній бізнес, але для цього вони хочуть бути абсолютно впевненими у порядності цих компаній.
У травні 2017 року Рада бізнес-омбудсмена за підтримки ЄБРР та Організації економічного співробітництва та розвитку ініціювала створення UNIC – Всеукраїнської мережі доброчесності і комплаєнсу (Ukrainian Network of Integrity and Compliance).
Первинну структуру організації складає низка компаній, які пройшли «самоаудит», визначалися, що їм треба вдосконалювати, і зобов’язалися прозоро вести бізнес.
Нині членами UNIC є 42 українські та іноземні компанії. Передбачається, що спеціальний етичний комітет за низкою індикаторів визначатиме, наскільки вони відповідально ставляться до бізнесу, чи не мають вони репутаційних ризиків. Рада і партнери допомагають вибудувати процеси таким чином, щоб в майбутньому ця організація функціонувала самостійно і ефективно.
Ми сподіваємося, що члени UNIC отримають певний «знак якості», який свідчитиме про те, що компанія правильно сплачує податки та працює прозоро і відповідально. Тоді потенційні інвестори будуть впевненими, що компанія пройшла скринінг і з нею можна працювати. А сам бізнес почуватиметься впевненіше і нестиме цю культуру далі.
До того ж ми плануємо обговорювати з членами організації, які додаткові переваги від участі в UNIC були б для них корисними і важливими. І наголошуємо на тому, що членство в мережі – це не лише привілеї та права, а насамперед обов’язки. Якщо компанію з тих чи інших причин буде виключено з організації – це серйозний удар по репутації.
Принципова відмінність між UNIC та іншими бізнес-асоціаціями в тому, що останні мають право лобіювати інтереси своїх членів. UNIC покликана нести культуру ведення бізнесу без лобіювання.
Ми розуміємо, що це складна робота. Але ми впевнені, що тут є величезні перспективи і потенціал. Ми бачимо ентузіазм членів новоствореної мережі – вони активно працюють у групах і комітетах. В Україні дійсно існує запит на створення культури ведення бізнесу. Підприємці хочуть зробити країну краще, і ми підтримуємо їх у цьому прагненні.
Тетяна Кучер
журналіст
Оригінал статті українською доступний за посиланням: http://bit.ly/2ilR4oO
