You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

«Сімейний підряд» під прицілом податківців

15.06.2020

Скарга на: Головне управління Державної фіскальної служби України у Київській області (ГУ ДФС у Київській області)

Суть скарги: До Ради звернувся ФОП з Київщини. Підприємець не погоджувався з результатами податкової перевірки, відповідно до яких мав додатково сплатити майже 90 тис. грн. податків (а на додаток до цього – ще й 65 тис. грн. ЄСВ). 

ФОП-син купував в ФОП-матері послуги з перевезення вантажів – так вони вирішили структурувати свій бізнес. У власності матері були вантажівки, а син торгував товаром. Коли йому була необхідна вантажівка для перевезення товару – він придбавав послуги з перевезення у матері. Хоча така бізнес-модель і трохи не звична, однак цілком законна, і не спрямована на ухилення від оподаткування. 

Та податковому органу дещо у цій схемі не сподобалось. Вони вирішили, що ціна перевезення містить у собі дві складові, перша з яких – вартість власне перевезення вантажу з точки завантаження до точки розвантаження - може бути включена замовником до складу витрат. Друга ж частина – вартість подачі транспортного засобу від завантаження та його повернення до місця стоянки після розвантаження – не може. 

Не погоджуючись з висновками податкового органу, ФОП оскаржив їх до ДФС України та звернувся за допомогою до Ради.

Вжиті заходи: Вивчивши матеріали скарги, Рада підтримала позицію скаржника. Рада дійшла висновку, що ділення ціни вантажного перевезення на дві складові, здійснене податковим органом, є штучним та не відповідає усталеній діловій практиці у сфері автотранспорту, згідно з якою вартість так званого «холостого» або «нульового» пробігу (ділянки маршруту, по якій вантажівка рухається без вантажу) завжди враховується у ціні перевезення. Та навіть якщо відійти від цієї практики і виділити окрему вартість подання вантажівки під навантаження та її повернення до місця стоянки після розвантаження – усе одно ці складові були б нерозривно пов’язані із власне перевезенням вантажу (і, відповідно, мали б такий саме зв'язок із господарською діяльністю замовника, як і саме перевезення). Відтак, висновок про те, що ФОП-замовник не мав права включити до складу своїх витрат частину вартості замовлених ним перевезень здався Раді необґрунтованим. Про це вона письмово повідомила ДФС України та висловила пропозицію скасувати спірні рішення. 

Результат: Інспектору РБО вдалося переконати ДФС України у необхідності скасування безпідставних донарахувань для ФОПа. 

Скасування рішень податкового органу щодо донарахування податків логічно мало б тягнути за собою також скасування донарахувань по ЄСВ – іншої проблеми, з якою стикнувся скаржник, витоки якої є тими самими. Однак через недосконалість певних процедур, пов'язаних з адмініструванням ЄСВ, в цій частині питання продовжує вирішуватися в рамках окремого кейса.