Скарга на: Державна фіскальна служба (ДФС)
Суть скарги: До Ради звернулася компанія з управління активами (КУА), портфель якої включає низку інвестиційних фондів (ІФ). Один із них фондів фінансував будівництво житлового комплексу. За умовою попередніх договорів купівлі-продажу (попередній договір), майбутні власники квартир перерахували кошти на користь ІФ. У свою чергу, КУА взяла на себе обов’язок укласти основні договори та передати квартири у власність покупцям після закінчення будівництва.
Під час проведення перевірки податківці дійшли висновку про те, що КУА має сплатити податок на прибуток з коштів, залучених за попередніми договорами. Варто зазначити, що фінансування будівництва через ІФ та КУА є досить поширеною бізнес-моделлю на ринку нерухомості. В рамках розслідування ми не аналізували, чи є така модель збалансованою з точки зору розподілу ризиків та захисту прав інвесторів, і зосередили увагу лише на податкових наслідках таких транзакцій для КУА.
Вжиті заходи: Інспектор дослідив матеріали перевірки та позицію Скаржника. Він з’ясував, що Податковий кодекс дійсно не містить достатньо чіткого положення про те, чи варто сплачувати податок на прибуток КУА за отримані кошти відповідно до попередніх договорів. Водночас ДФС надавала декілька індивідуальних податкових консультацій про те, що такі кошти звільняються від сплати податку на прибуток . На думку Ради, будь-який державний орган має діяти максимально послідовно та передбачувано, що, зокрема, вимагає дотримання раніше наданих роз’яснень. Рада закликала ДФС застосувати до Скаржника підхід, викладений в індивідуальних консультаціях з цього ж питання іншим платникам податків. Інспектор Ради взяв участь у розгляді Скарги та наголосив на необхідності дотримання принципу презумпції правомірності дій платника податків/
Результат: Податкова скасувала донарахування на суму близько 2 млн. грн. з податку на прибуток та призначали нову перевірку з цього питання. Порушене у скарзі питання важливе для всіх учасників ринку нерухомості, оскільки описана бізнес-модель є досить поширеною. На думку Ради, підхід ДФС до податкових наслідків таких транзакцій має бути максимально послідовним, передбачуваним та відповідати принципу рівності платників податків.
