10.09.2018

ДФС продовжує трактувати закон на свою користь

Податкові питання: Перевірки державних податкових і фіскальних органів Київ

Об’єкт скарги: Головне управління Державної фіскальної служби у Києві (ГУ ДФС)

Суть скарги: 19 квітня 2018 року до Ради звернулася київська транспортна компанія. Підприємство не погоджувалося зі штрафом ДФС щодо ненадання звітів про суми податкових пільг з ПДВ (Звіти).
За твердженням Скаржника, відповідно до законодавства, він взагалі не мав подавати такі Звіти. Аргументація підприємства полягала у наступному. Компанія виступала експедитором під час міжнародних перевезень вантажів, щодо яких застосовується пільгова ставка ПДВ 0%. Безпосередньо до перевезення Скаржник залучив сторонню організацію. Саме перевізник, у даному випадку, ніс витрати на придбання палива, утримання автомобілів для надання послуг з міжнародного перевезення, оскільки він формував собівартість таких послуг та отримував дохід від їх надання. 
Отже, саме перевізник може мати суму несплачених до бюджету податків і зборів через застосування пільгової ставки 0% та повинен надавати Звіт. В той же час, а експедитор це робити не повинен, оскільки податкова пільга до нього не застосовується.
Варто зазначити, що коли експедитор одночасно виступає також перевізником, звіт надавати необхідно. Оскільки, формується собівартість послуг з міжнародного перевезення та отримується дохід від їх надання.
Штраф ДФС нарахувала невеликий, близько 2000 грн. Проте підприємство було переконано в своїй правоті та налаштоване принципово, тому звернулося за підтримкою до Ради.

Вжиті заходи:  Інспектор ретельно проаналізував матеріали скарги та законодавство, що регулює її предмет. Дійсно, постанови Кабміну та нормативні акти податкової вимагають здійснювати саме облік сум коштів, не сплачених до бюджету, а не операцій, пов’язаних із застосуванням пільгових ставок податку. Лише факт здійснення операцій за пільговою ставкою ПДВ 0%, формування податкових накладних і відображення таких операцій у декларації з ПДВ, за відсутності несплачених коштів до бюджету, не зобов’язує суб’єкта подавати Звіт. 
Рада описала свою позицію в листі ДФС. З такою позицією Рада взяла участь у розгляді справи Скаржника в ДФС. 

Результат: ДФС не задовільнила скаргу підприємства. Компанія могла б оскаржити таке рішення далі у суді, однак, вирішила від цього відмовитися, оскільки судові витрати будуть набагато більшим за 2000 грн. Рада закрила справу без успішного результату для Скаржника.
 

Наступний кейс: Споживачі Запоріжжяобленерго відстояли право на податковий кредит